Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Воєнний стан

Воєнний стан — особливий стан у державі або окремих її регіонах, який запроваджується рішенням вищого органу державної влади у надзвичайних обставинах (війна, масові збройні заворушення тощо). Із запровадженням В. с. на території припиняється дія загальних судів і, в установлених законом межах, повноваження цивільної влади. Всі функції органів державної влади з питань оборони, забезпечення громадського порядку і держбезпеки переходять до військових органів — військових рад і командування. Цивільне населення підпорядковується юрисдикції військових судів (трибуналів) і законам воєнного часу.

В. с. був оголошений на території європейської частини СРСР під час Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 pp. У мирний час В. с. запроваджувався, наприклад, у Франції (1948 p.), у кількох штатах США (1968 р.) для збройного придушення робітничих страйків та негритянських заворушень.

В Україні згідно з Конституцією (ст. 106, п. 20) рішення про запровадження В. с. приймає Президент держави. В умовах В. с. можуть також встановлюватися окремі обмеження прав і свобод громадян із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 64 Конституції).

Л. Циндровська