Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Ядерна політика

Ядерна політика — розгорнута після Другої світової війни діяльність політичних суб'єктів у галузі переважно мирного військового використання внутрішньоатомної енергії. Я. п. здійснюється: а) державами (що не мають ядерної зброї і концентрують свої зусилля на виключно мирному використанні досягнень ядерної енергетики; б) ядерними державами (п'ятьма постійними членами ООН — США, Росія, Великобританія, Франція, КНР); в) військово-політичним угрупованнями Північноатлантичного союзу (НАТО); г) ООН, деякими її спеціальними організаціями і установами, насамперед Міжнародним агентством з атомної енергетики (МАГАТЕ), створеним у 1956 р. для сприяння мирному використанню атомної енергії. В боротьбу за унеможливлення атомної війни останнім часом включилося багато громадських організацій, рухів, у тому числі вчених (Пагуошський рух), лікарів, жінок, молоді, екологічні рухи, релігійні організації тощо. Роль і значення Я. п. пов'язані найперше з її впливом на життя всіх людей на Землі, особливо у ситуації великого нагромадження ядерного арсеналу, спроможного раптово знищити усе живе на Землі. Загроза поширення ядерної зброї, пов'язаних з цим ядерних технологій, що мають військове призначення, була і залишається нині однією з найактуальніших проблем міжнародної політики.

Политологический словарь: В 2 ч. Ч. II. — М„ 1994.

М. Головатий