Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Щедрова Галина Петрівна

Щедрова Галина Петрівна (нар. 1954) — доктор політичних наук, професор, член — кореспондент Української Академії політичних наук.

Народилася в м. Зимогір'є Луганської області. У 1977 р. закінчила філологічний факультет Луганського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка. В 1977 р. обрана секретарем, а в 1980 р.— другим секретарем Кам'янобрідського райкому комсомолу. З 1983 до 1988 р. працює в Ленінському райкомі партії м. Луганська завідувачем відділу пропаганди та агітації.

У 1990 р. Щ. закінчила з відзнакою Київську вищу партійну школу за спеціальністю викладач соціально-політичних дисциплін, політолог. З 1991 р. працює на посаді старшого викладача кафедри соціально-політичних теорій Східноукраїнського державного університету. У 1993 р. захистила кандидатську дисертацію з політології. Працює доцентом кафедри політології в Східноукраїнському державному університеті. У 1996 р. захищає докторську дисертацію, здобуває науковий ступінь доктора політичних наук. З вересня 1996 р. Щ. стає засновником і завідувачем магістратури державного управління, а з 1997 р. працює завідувачем кафедри політології Східноукраїнського державного університету. У 1998 р. призначена деканом гуманітарного факультету університету. У 2001 р. на базі гуманітарного факультету було створено два нових факультети: історії та політології й факультет філософський. Факультет історії та політології очолила професор Г. П. Щедрова.

Автор монографії «Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян» (1994), 70 наукових статей, співавтор монографій «Політична система сучасної України: можливості становлення, тенденції розвитку» (2002), «Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти» (2002).

Ф. Рудич





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.