Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005
Республіка президентська
Республіка президентська — форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави держави і уряду за жорсткого розмежування влади (законодавчої, виконавчої, судової). Позапарламентському (на відміну від республіки парламентської) методу обрання президента, тобто йдеться про пряме його обрання, відповідає і позапарламентський шлях формування уряду за відсутності інституту відповідальності уряду перед парламентом. У Р. п. президенту не належить право розпуску парламенту. Р. п. як форма державного правління частіше має місце в країнах перехідного типу, в яких відбуваються значні суспільно-політичні трансформації, модернізації.
Актуальні проблеми законодавчої діяльності. — К., 1998; Бабкін В. Проблема соціальної держави у сучасній Україні // Сучасна українська політика. — К., 1997; Бабаев В. К. Общая теория права: Курс лекций. — Нижний Новгород, 1993; Политическая система современной Украины: особенности становления, тенденции развития. — К., 1998; Політичні структури та процеси в сучасній Україні. Політологічний аналіз. — К., 1995; Шемшученко Ю. С. Теоретичні засади реформування правової системи України // Правова держава. — 1996. - Вип. 7.
М. Головатий
Перша публікація: 01/01/2005
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.