Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Рада

Рада — спільне обговорення якихось питань, обмірковування чого-небудь громадою різних рівнів, владою, військовими тощо (вчена рада, військова рада, педагогічна рада, художня рада та ін.).

Рада — орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства. Верховна Рада України — найвищий орган державної законодавчої влади України, який обирається у результаті загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні громадян України.

Рада генеральної старшини в Україні у ХVІІ — ХVІІІ ст. — обмежений за кількістю осіб дорадчий орган при гетьмані, створений зі складу Ради старшини. Рада старшини — дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка.

«Рада» — український літературно-науковий альманах у двох частинах (1883- 1884), видавався в Києві М. Старицьким. Основу видання становили твори демократично налаштованих письменників — Панаса Мирного, Гната Карого (І. К. Карпенка-Карого), Я. Щоголева, А. Конощенка, М. Садовського, Олени Пчілки, Б. Грінченка, Г. Барвінок, П. Куліша, В. Василенко, М. Костомаров та інших.

«Рада» — українська щоденна газета (1906 — 1914) (Київ). Відображала події суспільно-політичного життя з буржуазно-ліберальних і національних позицій. Свої твори друкували М. Коцюбинський, А. Тесленко, Панас Мирний та інші письменники.

Украинская советская энциклопедия. — Т. 9. — К., 1983.

В. Захожай