Політологія у запитаннях і відповідях - С. С. Бульбенюк 2010

Тема 6. Політична система суспільства

Ключові слова і поняття: політична система, системний підхід у політиці, політичний інститут, політичний процес, політичні відносини, політичні норми, політична культура, політична стабільність, політичний ризик, типологізація політичних систем.

Резюме: вивчення системного підходу в політиці, визначення структури та функцій політичної системи, аналіз моделей політичної системи і механізму її функціонування, формулювання критеріїв типологізації політичних систем, з’ясування особливостей понять «політична стабільність» та «політичний ризик», порівняльна характеристика політичної системи і громадянського суспільства, дослідження особливостей політичної системи України.

Знання та вміння: формування у студентів наукових знань про сутність, структури та функції політичної системи; сприяння формуванню та закріпленню у студентів самостійного уявлення про політичну систему сучасної України та власне місце в політичних процесах через надання об’єктивної та розгорнутої інформації про світовий і вітчизняний досвід партійного життя, перебіг виборчих процесів у різних країнах світу та інші аспекти функціонування політичної системи.

Рекомендована література

Основна:

1. Политология: Учебное пособие / Под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хренова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

2. Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — К.: Академія, 2006. — 568 с.

3. Політологія: наука про політику: підручник / За заг. ред. В. Г. Кременя, М. I. Горлача. — К.; X.: Єдінорог, 2001. — 640 с.

Додаткова:

1. Гелей С. Д. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник / С. Д. Гелей, С. М. Рутар — К.: Знання, 2006. — 668 с.

2. Дмитренко М. А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції / М. А. Дмитренко. — К.: Знання, 2008. — 544 с.

3. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. — К.: НІСД, 2002. — 864 с.

4. Пантин В. И. Эволюционное усложнение политических систем: проблемы методологии и исследования / В. И. Пантин, В. В. Лапкин // Полис. — 2002. — № 2. — С. 6—19.

Які є особливості тлумачення поняття «полі- тична система»?

Поняття «політична система» — одне з центральних у політичній науці, воно акцентує увагу на структурній, організаційно- інституціональній та функціональній сторонах політики. Політична система являє собою самостійну частину або підсистему сукупної суспільної системи. Як її підсистема політична система взаємодіє із соціальною, економічною, моральною, правовою, культурною та іншими царинами суспільного життя. В основі терміна «політична система» можна виокремити три базові поняття: «система», «політика», «суспільство».

Політична система являє собою певну структуру, елементи якої взаємопов’язані та утворюють стійку єдність. Категорія «політична система» відображає політичну діяльність та наголошує на системному характері політичного життя суспільства. Політична влада слугує центральним, стрижневим елементом політичної системи.

Які є складові елементи поняття «політична система»?

Політична система суспільства — це цілісна і динамічна сукупність однотипних ролей, які доповнюють одна одну, а також відносин й інституцій влади, що взаємодіють на основі єдиних норм і цінностей, котрі визначаються інтересами соціальних груп, що домінують у суспільстві

Чим політична система відрізняється від інших соціальних систем?

Політична система — це система формування і здійснення політичної влади.

Політична система більше, ніж інші соціальні системи, зумовлена економічною і соціальною сферами життя суспільства.

Політична система найбільш інституціолізована, вирізняється потужним глибинним впливом на суспільство.

Назвіть основні теорії політичних систем

У чому полягає специфіка політичної системи та її основні ознаки?

Політична система слугує якісною характеристикою політичних порядків, що домінують у державі на конкретному етапі її розвитку. Стан політичної системи засвідчує ступінь внутрішньої впорядкованості, організованості та здатності до розвитку влади загалом й її складових елементів.

Основні ознаки політичної системи

- стійка взаємозалежність різних елементів політичного життя (якщо такого взаємозв’язку немає, то системі загрожує руйнування, розпад);

- упорядкованість політичних відносин, яка передбачає наявність оптимального поєднання їх стабільності й розвитку (саме політична система — найважливіша умова продуктивної і цілеспрямованої зміни соціальних відносин у суспільстві);

- у політичній системі є культурний базис — сукупність цінностей, політичних символів, переконань, прийнятих членами політичної спільноти (єдність, інтеграція у царині політики можливі лише за наявності міцних духовних зв’язків у суспільстві);

- для політичної системи характерне спільне реагування всіх її елементів на зовнішні впливи (така взаємодія породжує здатність політичної системи до швидкої мобілізації ресурсів для вирішення спільних проблем).

Які можна виокремити підходи до розгляду структури політичної системи?

Які є базові сфери функціонування політичної системи?

Інституційно-організаційна — охоплює політичні інституції як форми державного правління, політичні режими, органи законодавчої, виконавчої та судової влади, політичні партії і рухи, громадські організації, виборчу систему, які визначають умови, можливості межі функціонування всієї політичної системи.

Нормативно-регулятивна — базується на прийнятих у суспільстві політико-правових нормах і звичаях та традиціях, регулює формування і діяльність політичних інституцій, функціонування всієї політичної системи загалом.

Інформаційно-комунікативна — охоплює сукупність відносин, що виникають у процесі функціонування політичної системи, це відносини з питань керування суспільством, боротьби за політичну владу, а також діяльність засобів масової інформації і комунікації.

Культурно-ідеологічна — політичні концепції, ідеї, теорії, погляди, на яких ґрунтується розвиток політичних інституцій, політико-правових норм, усієї політичної системи, формуються політична культура та громадська думка суспільства.

Що являє собою структура політичної системи?

Структура політичної системи (підхід А. Колодій):

політична влада — центральний елемент політичної системи;

політичні інститути — установчі складові політичної системи;

політичний процес (діяльність) — функціональний компонент політичної системи;

політичні відносини — суб’єктизована царина функціонування політичної системи;

політико-правові норми — нормативна сторона політичної системи;

політична культура й ідеологія — світоглядно-аксіологіч- ний елемент політичної системи;

людина як основний носій усіх видів політичної діяльності і відносин.

Що таке головні змінні величини політичної системи?

Які функції виконує політична система суспільства?

Завдяки власному структурному розмаїттю політична система здатна забезпечити виконання багатьох функцій у суспільстві.

Базові функції політичної системи:

політичне цілепокладання (визначення стратегічних цілей і перспектив суспільного розвитку);

владно-політична інтеграція суспільства за допомогою пропаганди спільних цілей і цінностей, використання влади;

регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

мобілізація (максимальне використання ресурсів суспільства відповідно до цілей і потреб суспільного розвитку);

дистрибутивна (розподіл ресурсів і цінностей);

легітимізація (приведення реального політичного життя до офіційних політичних і правових норм);

забезпечення відтворення і стабільності політичної діяльності, збереження ідентичності політичної спільноти;

посилення зв’язків і групової згуртованості, інтеграція прагнень, дій та інтересів індивідів;

забезпечення регуляції дій членів суспільства в рамках політичних відносин;

контроль за політичною поведінкою своїх членів із заохоченням бажаної та санкціонуванням девіантної поведінки;

забезпечення сталості суспільного життя загалом.

Неодмінний елемент моделі функціонування політичної системи за теорією К. Дойча — створення каналів зворотного зв’язку між політичною системою та зовнішнім середовищем.

Які типодогізації політичних систем можна виокремити у сучасній політології?

У сучасній політичній науці можна виокремити близько 200 типологій політичних систем, в основу яких покладено різні критерії. Типологізація політичних систем відображає особливості різних парадигмальних та ідеологічних підходів.

Особливості типологізації політичних систем

1. Залежно від ступеня суспільно-політичного розвитку:

• з високим ступенем розвитку;

• з уповільненим ступенем розвитку.

2. За ступенем відкритості політичної системи:

• відкриті;

• закриті;

• комбіновані.

3. За здатністю зберігати цілісність і консолідованість:

• цілісні;

• фрагментовані.

4. За ступенем розвитку правових відносин:

• правові;

• неправові;

• такі, що розвивають правові відносини.

5. За ступенем бюрократизації:

• бюрократизовані;

• небюрократизовані.

6. За геополітичним розміщення:

• такі, що мають вільний доступ до міжнародних комунікацій;

• анклави.

7. За стадіями цивілізаційного розвитку:

• традиційні (аграрні);

• індустріальні;

• постіндустріальні;

• перехідного типу.

8. За рівнем централізації державної влади:

• централізовані;

• децентралізовані.

9. За наявністю офіційної (державної) ідеології:

• ідеологізовані;

• деідеологізовані.

10. За типом панівного політичного режиму:

• демократичні;

• авторитарні;

• демократичні;

• перехідного типу.

11 .За ставленням до дійсності:

• консервативні;

• реформаторські;

• прогресивні;

• реакційні.

12. За характером і спрямованістю політичного процесу:

• командні;

• змагальні;

• соціально примирливі.

13. За критерієм історичного розвитку:

• «традиційні»;

• «патріархальні»;

• «змішані»;

• «сучасні».

14. За станом політичної структури і рівнем політичної культури (інтеграційна типологізація Г. Алмонда):

• англо-американські;

• континентально-європейські;

• доіндустріальні та частково індустріальні;

• тоталітарні.

15. За специфікою культурно-цивілізаційного розвитку:

• західна;

• ісламська;

• слов’яно-православна;

• конфуціанська;

• японська;

• індуїстська;

• латиноамериканська;

• африканська.

Що являє собою інтеграційна типологізація політичних систем?

Які спільні і відмінні риси індустріальної та постіндустріальної політичних систем?

Порівняльна характеристика індустріальної та постіндустріальної політичних систем

Які є особливості політичних систем залежно від типу політичного режиму?

Типи політичних систем

Що являє собою перехідний тип політичної системи?

Особливим типом політичних систем уважають перехідні. Політичні системи перехідного типу розрізняються за темпами і тривалістю реформ, спільна їх ознака — очікування та досягнення нової політичної, соціальної, економічної, духовно-культурної якості суспільства.

Стадії розвитку перехідної політичної системи:

переоцінка наявного стану системи, змісту і масштабів кризи у суспільстві, яка має зазвичай системний характер;

соціальна діагностика політичної системи загалом та її складових;

демонтаж віджилої системи;

пошук якісно нових стратегій розвитку суспільства.

Які особливості політичної системи сучасної України можна виокремити?

Провідні характеристики політичної системи сучасної України:

політична система перехідного типу (поєднання елементів різних політичних систем);

нестабільність, перманентна загостреність політичних конфліктів, «несистемна» опозиція;

система з відносно низьким темпом змін соціальних процесів та недостатньо сприятлива для соціальних інновацій;

досить жорстко централізована, але з елементами регіона- лізації та децентралізації керування;

молода самостійна система без ефективних політичних традицій та досвіду самостійного функціонування, прагне дотримуватися моделі інших систем;

виконує неповний комплекс функцій, потрібних для нормального функціонування сучасного цивілізованого суспільства;

така, що діє в умовах, наближених до екстремального стану в значних сегментах суспільства і держави (економіка, соціальні відносини, довкілля, мовно-культурний та етнічний баланс, духовні засади й орієнтири соціуму);

дефіцитна (залежна) з погляду системи забезпечення життєво важливих чинників захисту національних інтересів;

світська;

етатизована (державоцентрична);

з політичним домінуванням певних соціальних верств — «реформованої традиційної номенклатури», «нової номенклатури» та олігархічних кланів, здатних впливати на прийняття управлінських рішень і контролювати бюрократичний апарат.

Поміркуйте!

1. Згідно з визначенням Д. Істона, політична система має володіти «здатністю реагувати на зовнішні впливи і тим самим адаптуватися до умов, що змінюються» (Істон Д. Категорії системного аналізу політики). Чим, на вашу думку, визначається здатність тієї чи тієї політичної системи реагувати на зовнішні впливи? Як виявляється така здатність? Охарактеризуйте здатність або нездатність політичної системи сучасної України адекватно реагувати на такі впливи. Наведіть приклади.

2. Чи поділяєте ви твердження політологів про те, що громадянське суспільство за умов розвиненої демократії має протистояти впливам політичної системи, являючи собою противагу державі у її прагненні до панування над суспільством. Визначте співвідношення сфер впливу громадянського суспільства і політичної системи в сучасній Україні.

3. Визначте, які твердження правильні, а які ні. Поясніть чому.

• Політична система суспільства — це система державних органів.

• До політичної системи належать всі організації, які функціонують у суспільстві.

• Політична система — це лише ті організації, які створені тільки для політичний цілей.

4. На думку одного з фундаторів американської державності Дж. Медісона, «у різних класів громадян неминуче різні інтереси. Іноді спільний інтерес об’єднує більшість» (Федераліст. Політичне есе А. Гамільтона, Дж. Медісона, Дж. Джея). Як впливають соціальні взаємовідносини на функціонування політичної системи? Який спільний інтерес можна назвати об’єднавчим для політичної системи сучасної України?

5. На думку сучасних політичних аналітиків, культура — причина або наслідок інституціональних змін у політичній системі будь-якої країни. Чи можна вважати культуру регулятивною підсистемою політичної системи суспільства? Які приклади взаємного впливу стану культури і політичної системи в сучасній Україні ви можете навести?

6. Назвіть основні умови для становлення та інституціалізації демократичної політичної системи. Які з них, на вашу думку, наявні в сучасній Україні?

7. Чи можна ототожнювати демократичний тип політичної системи і постіндустріальну політичну систему? Наскільки політична система сучасної України відповідає базовим критеріям цих типів політичної системи?

8. Західні дослідники для характеристики стану стабільності або нестабільності тієї чи іншої політичної системи застосовують індекс політичного ризику — BERI (Business Environment Risk Index), який визначають за такими критеріями: політична стабільність, ставлення до інвесторів, рівень націоналізації, рівень інфляції, стан бюрократизації, ступінь економічного зростання, вартість робочої сили, розвиток інфраструктури, стан кредитної системи. Визначте за на- вединими критеріями стан політичної системи сучасної України.

9. Заповніть таблицю.

Запитання до теми

1. Дайте визначення політичної системи. У чому полягають особливості її функціонування порівняно з іншими системами суспільства?

2. Які підсистеми входять до політичної системи? Визначте специфіку функціонування кожної з них.

3. Що таке функція політичної системи? Визначте значення функцій політичної системи для життєдіяльності суспільства загалом?

4. Яка структура політичної системи? Охарактеризуйте основні інституції політичної системи та їх специфіку в сучасному світі.

5. Які критерії використовують у сучасній політичній науці для класифікації типології політичних систем? Які з них найбільш значущі?

6. У чому полягають переваги класифікації політичних систем за критерієм політичного режиму?