Політологія у запитаннях і відповідях - С. С. Бульбенюк 2010

Тема 4. Політична влада

Ключові слова і поняття: влада, політична влада, види влади, державна влада, легітимність, ресурси влади, функції влади, структура влади, методи влади, криза легітимності.

Резюме: розгляд основних підходів до з’ясування сутності понять «влада», «політична влада», «державна влада», «легітимність», визначення основних характеристик політичної влади, які дають ключ до розуміння сутності і призначення політичних рухів і самої політики. Розуміння сутності влади й знання форм і методів її здійснення — одна з основних передумов ефективної політичної діяльності.

Знання та вміння: формування у студентів знань про сутність політичної влади та її основні характеристики; закріплення у студентів умінь виділяти суттєві й специфічні риси політичної влади, порівнювати особливості її реалізації в різних країнах; сприяння становленню у студентів розуміння проблем функціонування політичної та державної влади в сучасній Україні.

Рекомендована література

Основна:

1. Политология: учебное пособие / Под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хренова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

2. Політологія: підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — К.: Академія, 2006. — 568 с.

Додаткова:

1. Воронов I. О. Феномен влади: горизонта людського і політичного виміру /І. О. Воронов. — К.: Генеза, 2005.

2. Панферова В. В. Проблема критериев эффективности взаимодействия власти и общества / В. В. Панферова // Социально-гуманитарные знания. — 2008. — № 4. — С. 213—221.

3. Романович Н. А. К вопросу об иерархии власти / Н. А. Романович // Вопросы философии. — 2008. — № 8. — С. 51—59.

4. Сергеев В. С. Проблема власти / В. С. Сергеев // Политические исследования. — 2008. — №2. — С. 179—181.

5. Цокур Є. Шляхи та методи забезпечення легітимності політичної влади / Є. Цокур. // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2007. Вип. 10. — С. 107—116.

Що таке політична влада?

Політична влада — це здатність і можливість суб’єкта (держави, партії, групи, класу, особи і т. ін.) здійснювати свою волю, впливати на людей і суспільство за допомогою авторитету, права, насильства та інших засобів згідно з нормами суспільства, до якого належать владні і підвладні.

За кожною дією, актом політичної влади зазвичай стоять певні інтереси суспільства, соціальних прошарків, груп, особистостей.

Саме ці інтереси наповнюють владу енергією, надають їй волю, підштовхують до рішучих дій.

Чим зумовлена потреба у владі?

Потреба у владі зумовлена:

— потребою в організації суспільного виробництва та інших життєво важливих процесів;

— потребою виконання спільних справ;

—потребою в психологічній захищеності.

Які основні концепції влади склалися в політичній науці?

Основні концепції:

• Біхевіористська (від bihavior — поведінка) — влада як певний тип поведінки, що грунтується на постулаті про можливість зміни поведінки інших людей.

• Інструменталістська — влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства.

• Телеологічна — влада як досягнення певних цілей і одержання результатів.

• Структуралістська — влада як особливі відносини між керівником і підлеглим.

• Конфліктологічна — влада як можливість прийняття рішень щодо розподілу благ у конфліктних ситуаціях.

• Реляціоністська (від relation — відносини) — влада як між- особистісні стосунки, які дають змогу одному індивідові змінювати поведінку іншого.

• Біологічна — влада як біологічне явище, притаманне як тварині, так і людині, що передається на генному рівні і виражається в підкоренні одних іншим.

• Психологічна — джерело влади у природженій здатності людей до конформізму та групового мислення.

• Раціоналістична — влада як вияв притаманних людині розумності та раціональності мислення.

• Ірраціоналістична — джерело влади в ірраціональних мотиваціях людей, що ґрунтуються на примітивних стереотипах поведінки, міфах, символах. Влада здійснюється за допомогою культу людини — сильної, жорсткої, агресивної.

• Соціокультурна — влада пояснюється особливостями культури певного суспільства.

Охарактеризуйте етапи розвитку влади

• Анонімна (розпорошена) влада характерна для примітивного суспільства.

• Індивідуалізована — з’являється в процесі розподілу праці з появою нових видів діяльності.

• Інституалізована — оформлена у вигляді спеціалізованих інститутів, на які покладено певні функції.

За якими критеріями можна характеризувати владу?

Основні види:

— економічна;

— політична;

— державна;

— партійна;

— профспілкова;

— армійська;

— духовна;

— сімейна.

Рівні:

— мегавлада (ООН, НАТО та ін.);

— макровлада (центральні органи держави);

— мезовлада (регіональні органи);

— мікровлада (малі групи, організації^-).

За суб ’єктами:

— автократична (самодержавство);

— олігархічна (групократія);

— самоврядна (влада всіх).

За функціями органів:

— законодавча;

— виконавча;

— судова.

Які є види влади?

Політична влада — політичні відносини панування та підлеглості.

Економічна — об’єктивно зумовлені матеріальними потребами суспільства відносини, за яких власник засобів виробництва підпорядковує своїм інтересам інших учасників виробництва.

Духовна влада — організація в усіх формах духовного життя та використання ідейного впливу панівних у країні сил і духовних цінностей для інтеграції свідомості і волі людей у систему інтересів цих панівних сил.

Сімейна влада — побудований на силі авторитету вплив членів сім’ї на сімейну життєдіяльність відповідно до власних можливостей та ідеалів.

Які особливі характеристики має політична влада?

— Зачіпає інтереси великих груп людей, завжди має суспільний характер, бо «...політика починається там, де мільйони» (В. Ленін).

— Виражається у керуванні суспільством економічно панівними класами, соціальними верствами і групами.

— Виявляється в існуванні так Званої еліти — певної групи людей, професійно зайнятих керівною політичною діяльністю, які здійснюють владну волю.

— Виражається через функціонування політичних інститутів, між якими й усередині яких її розподілено.

— Виявляється в процесі підготовки, прийняття і практичної реалізації політичних рішень.

— Впливає на людей через переконання, авторитет, традиції, емоції, примус, виховання.

Які характерні риси має державна влада?

Характерні риси державної влади такі:

— легальність у застосуванні сили й інших засобів владарювання в межах країни;

— верховенство, обов’язковість рішень влади для всього суспільства, зокрема й для всіх інших видів влади;

— публічність, усезагальність, можливість виступати від імені всього суспільства;

— моноцентричність, тобто наявність одного центру прийняття політичних рішень;

— багатоманітність ресурсів;

— наявність особливого апарату управління;

— суверенність органів влади щодо інших держав;

— монополія на регламентацію життя суспільства;

— домінування владної волі держави.

Яку структуру має влада?

1. Суб ’єкти влади:

Політичні інститути (державні, громадські), еліта, лідери.

2. Форми:

Планування, керування, регулювання, контроль, координація, організація, мобілізація.

3. Джерела влади:

Авторитет, харизма, сила, престиж, закон, багатство, знання, інтерес, таємниця.

4. Об 'єкти влади:

Суспільство, клас, етнос, група, індивід.

Яку структуру має механізм владних відносин?

— наявність у владних відносинах не менш як двох суб’єктів (або суб’єкта і об’єкта);

— волевиявлення владного суб’єкта у вигляді наказу, який передбачає санкції за непокору;

— обов’язкове підкорення, підпорядкування тому, хто має владу;

— соціальні норми, що закріплюють право одних видавати акти, інших — їм підкорюватись.

За яких умов можливо реалізувати владу?

• Наявність не менш як двох суб’єктів владних відносин (як окремих осіб, так і соціальних інститутів).

• Наявність наказу владного суб’єкта і санкцій у разі непокори.

• Влада передбачає привілеї.

• Підкорення того, на кого поширюється влада, тому, хто владу реалізує.

• Організація і субординація.

За допомогою яких методів реалізується влада?

Основні методи реалізації влади:

Методи влади — це способи, прийоми, засоби впливу владних на підвладних, щоб домогтися їх підкорення.

За допомогою яких форм політичної діяльності реалізується влада?

• Панування;

• керівництво;

• управління;

• координація;

• організація;

• контроль.

На основі яких принципів функціонує політична влада?

• Легітимність;

• дієвість;

• реальність;

• передбачливість;

• колегіальність;

• самокритичність;

• твердість;

• толерантність.

Які характерні ознаки мають ресурси влади?

Політичні ресурси — наявність авторитетних політичних партій, відпрацьований державний керівний апарат, політичні традиції і звичаї, наявність політичних лідерів, розвинена політична теорія, політична культура населення і політичних структур.

Правові — наявність правових цінностей, розвинена система права і правова наука, досконалі механізми правотворчості, пра- возахисту і правозастосування, висока правова культура населення та ін.

Інформаційні — володіння світовою, регіональною та місцевою інформацією, впровадження електронних технологій, застосування засобів масової інформації тощо.

Суб 'єктивні — політична свідомість, компетентність, організованість, політична воля, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність за вчинені дії, далекоглядність, рішучість.

Економічні — наявність розвиненої матеріальної і технічної бази суспільства, упорядкованість грошової системи, вигідне географічне положення, корисні копалини, сучасна технологічна база виробництва, кваліфікована робоча сила, широкі зовнішньоекономічні зв’язки та ін.

Культурні — освічене населення, швидкі темпи поширення нових знань, доступність освіти і культури для населення, сучасні політичні знання і можливість їх засвоєння та ін.

Демографічні — фізично і розумово здорове населення, без різкої вікової дисгармонії, усталеність демографічних відносин тощо.

Соціальні — місце в соціальній структурі суспільства, соціальна мобільність (підвищення або зниження соціального статусу).

Силові — апарат примусу.

Які функції виконує політична влада?

— Вироблення стратегії керування суспільством.

— Розроблення та прийняття зважених рішень щодо основних напрямів розвитку суспільства.

— Мотиваційна (формулює мотиви політичної діяльності).

— Оперативне керування та регулювання суспільних процесів.

— Динамічний розвиток суспільства.

— Інтеграція (об’єднання соціально-політичних сил у суспільстві).

— Регулятивна (регулює життєдіяльність у суспільстві).

— Контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства.

Які є різновиди політичної влади?

Різновиди політичної влади

Що таке легітимність політичної влади?

Легітимність — визнання і підтримка політичної влади певного суб’єкта. Це відповідність влади законно встановленим нормам, а також загальновизнаним цілям і цінностям.

Які варіанти легітимації?

1. Згода під загрозою насильства.

2. Легітимність з огляду на традиції.

3. Згода через апатію.

4. Прагматичне підкорення заради особистої влади.

5. Інструментальна легітимність задля реалізації ідеї спільного блага.

6. Нормативна згода.

7. Ідеальна нормативна згода.

Які є основні типи легітимності політичної влади?

Основні типи дегітимності політичної влади

1. Традиційна влада — звичай коритися владі, віра у непорушність установленого порядку.

2. Харизматична влада — віра у надзвичайні особистісні якості та велич політичного лідера.

3. Раціонально-легальна влада — підкорення законам, за якими обирають представників влади, та за якими вони діють.

4. Ідеологічна — переконання підтримувати владу на основі ідеологічного впливу на суспільства, віри в правильність ідеологічних цінностей.

5. Соціально-евдемонічна — ґрунтується на визнанні влади як основного джерела задоволення різноманітних потреб членів суспільства.

6. Структурна — правоможність влади випливає з переконання в законності і цінності встановлених структур і норм, що регулюють політичні відносини.

7. Національно-патріотична — підтримка влади, яка захищає національні інтереси і цінності.

Оцінні показники:

1. Рівень примусу, потрібний для проведення політики.

2. Наявність спроб усунути уряд або його лідера.

3. Сила вияву громадянської непокори.

Що являє собою криза легітимності влади?

• Зростання бюрократизації та корумпованості всіх інститутів влади, їхнє зрощення з кримінальними структурами.

• Низька економічна ефективність влади.

• Суперечності між універсальними цінностями, що панують у суспільстві, і егоїстичними інтересами владної еліти.

• Суперечності між ідеєю демократії і соціально-політичною практикою, що виявляються в спробах розв’язати проблеми силовим способом.

• Заборона політичних партій і незалежних ЗМІ.

• Обмеження прав і свобод, брак у політичній системі механізмів захисту інтересів населення.

• Націоналізм, етнічний і релігійний сепаратизм у багатонаціональних державах.

• Втрата владною елітою віри в правомірність своєї влади, виникнення в ній гострих соціальних суперечностей, істотні розбіжності між різними гілками влади.

Які є способи та засоби виходу з кризових ситуацій?

• Підтримка постійних контактів з населенням.

• Проведення роз’яснювальної роботи щодо своїх цілей.

• Посилення ролі правових методів досягнення цілей та оновлення законодавства.

• Врівноваженість гілок влади.

• Виконання правил політичної гри без утиску інтересів сил, які беруть у ній участь.

• Організація ефективного контролю з боку громадянського суспільства за різними рівнями державної влади.

• Зміщення демократичних цінностей у суспільстві.

• Відкритість і гласність політичних рішень.

• Подолання політичного та правового нігілізму правлячої еліти і пересічних громадян.

• Адекватність дій влади щодо суспільних потреб.

• Звільнення влади від впливу «тіньових» залежностей, їх обмеження, надання їм гласних, легальних форм.

Що таке теорія розподілу влади?

Сучасна демократична держава функціонує через розподіл владних повноважень.

Влада:

1. Законодавча:

— забезпечує правові засади державного і суспільного життя;

— накреслює головні напрями зовнішньої і внутрішньої політики країни;

— визначає правову організацію і форми діяльності виконавчої і судової влади;

— діяльність обмежена принципами права, правами людини, ідеями свободи і справедливості;

— перебуває під контролем народу і спеціальних конституційних інститутів.

2. Виконавча:

— безпосередня реалізація та виконання правових норм, установлених у суспільстві;

— діяльність у рамках закону;

— практична діяльність державних структур щодо реалізації своїх повноважень.

3. Судова:

— має виняткове право чинити правосуддя;

— керується тільки законом і не залежить від суб’єктивного впливу законодавчої і виконавчої влади;

— забезпечує організаційно-правовий контроль за нормативними актами цих влад, тим самим реально розподіляючи владу.

У чому полягає сутність теорії розподілу влади?

1. Верховенство законодавчої влади, підпорядкованість виконавчої і судової.

2. Чітке розмежування таких функцій:

а) правотворча;

б) виконання правових наказів;

в) правосуддя.

3. Заборона присвоєння повноважень, наданих одному державному органові іншим.

4. Виконання цих функцій різними державними органами.

5. Наявність систем стримування і противаг, тобто взаємний контроль і обмеження (збалансованість) гілок влади для додержання кожною з них своїх повноважень і водночас забезпечення їхньої самостійності і незалежності.

Які нові тенденції з'явилися в розвитку влади?

Нові тенденції в розвитку влади:

• Посилення інтенсивності процесів демократизації політичної влади.

• Зростання фактора легітимності влади як обов’язкової ознаки цивілізованої влади.

• Розгрупування політичної влади, становлення системи розподілу влади.

• Посилення конфліктності між різними гілками влади.

• Високі темпи бюрократизації владних структур.

Що можна сказати про шляхи досягнення політичної влади?

— отримання в спадок (монархії);

— революції;

— заколоти, перевороти;

— реформи (особливо конституційні);

— вибори, які можуть бути як чесними, змагальними, демократичними, так і формальними, і навіть фальсифікованими;

— призначення (кооптація).

Поміркуйте!

1. Зробіть порівняльний аналіз визначень влади.

2. Американський дослідник С. Люкс вважає, що сфера влади має охоплювати не тільки контроль над поведінкою, але і над цінностями і переконаннями. Чи можна погодитись з таким підходом?

3. Розгляньте основні функції влади. Які функції політична влада не повинна виконувати в демократичному суспільстві?

4. Охарактеризуйте можливі варіанти співвідношення легальної і легітимної влади. Наведіть приклади подібних співвідношень.

5. Заповніть таблицю.

Варіанти співвідношення легальності і легітимності влади

6. Французький політолог М. Доган стверджує, що харизма- тичний тип панування, виділений М. Вебером, непридатний для аналізу влади в сучасному з таким поглядом?

7. Сучасні політологи пропонують розрізняти легітимність політичних лідерів, легітимність політичних інститутів, легітимність політичних режимів.

8. Спробуйте сформулювати різницю між видами легітимності. Який з них, на ваш погляд, найбільш важливий?

9. Аналізуючи втрату довіри до політичних інститутів, С. Ліпсет і У. Шнейдер зазначають, що «втрата довіри має позитивну і негативну сторони...». Прокоментуйте погляд американських політологів, аргументуйте власну позицію в цьому питанні.

10. Визначте основні ознаки легітимності влади та основні характеристики її делегітимізації. Заповніть таблицю.

Запитання до теми

1. Чому суспільство не може обійтись без влади? Яке, на Ваш погляд, головне призначення влади в суспільстві?

2. У чому полягає відмінність політичної влади від економічної, ідеологічної, релігійної?

3. Що таке ресурси влади?

4. Як залежить вибір форм, методів, ресурсів влади від політичного режиму?

5. Як ви вважаєте, які ресурси влади використовує політичний режим в Україні?

6. На якому типі легітимності ґрунтується політичний режим в Україні?

7. Як співвідносяться легітимність і ефективність влади. Назвіть ознаки спаду та підвищення легітимності влади.

ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти