Зовнішнє незалежне оцінювання - комплексне видання
Частина I НАВЧАЛЬНИЙ ДОВІДНИК — З ПРИКЛАДАМИ ТА ЗАВДАННЯМИ
КВАНТОВА ФІЗИКА. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ
2. СВІТЛОВІ КВАНТИ
2.4. КОРПУСКУЛЯРНО-ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ
У явищі світлового тиску наочно виявляється корпускулярно-хвильовий дуалізм (двоякість) світла.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм — це властивість матеріальних об'єктів, яка полягає у тому, що вони виявляють як корпускулярні, так і хвильові риси.
✵ Світло має хвильові властивості (інтерференція, дифракція, поляризація світла), а з другого боку, світло — це потік фотонів — квантів, які є частинками.
✵ Світловий тиск якісно і кількісно пояснюється як квантовими, так і хвильовими властивостями світла.
✵ Енергія фотона прямо пропорційна частоті світла. При малих частотах переважають хвильові властивості, при великих частотах — квантові властивості світла.
Квантові і хвильові властивості світла взаємно доповнюють одна одну і відображають взаємопов'язані закономірності поширення світла та його взаємодію з речовиною.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм — це універсальна властивість будь-яких матеріальних об'єктів. Усі мікрочастинки мають властивості хвилі: чим менша маса частинки, тим більшу довжину хвилі (хвилі де Бройля) вона має. Першими експериментально виявили хвильові властивості електронів американські фізики К. Д. Девіссон і Л. X. Джеммер (1927 р). Вони спостерігали дифракцію електронів на монокристалі нікелю, який виконував функцію дифракційної ґратки.
ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
1. Світло виявляє як хвильові, так і корпускулярні властивості. Укажіть правильне твердження.
А Дифракція світла говорить про його корпускулярну природу.
Б Інтерференція світла говорить про його корпускулярну природу.
В Існування червоної межі фотоефекту можна пояснити на основі хвильової теорії.
Г Атоми випромінюють світло окремими порціями енергії — квантами.
Обґрунтування вибору відповіді
✵ Твердження А є неправильним. Дифракція вказує на хвильову природу світла, адже дифракція — обходження хвилями країв перешкод — властива будь-якому хвильовому рухові.
✵ Твердження Б є неправильним. Інтерференція переконливо свідчить, що світло являє собою хвилі, тому що для потоків частинок «взаємного гасіння» бути не може.
✵ Твердження В є неправильним. Рівняння Ейнштейна можна подати як вираження закону збереження енергії для одиничного акту взаємодії фотона з електроном. Ейнштейн узяв за основу, що в ході взаємодії з речовиною фотон поводиться подібно до частинки й передає свою енергію не речовині в цілому, а тільки окремому електрону.
✵ Твердження Г є правильним. Із другого постулату Бора випливає, що атом випромінює світло у вигляді окремих порцій енергії (квантів), енергія яких визначається співвідношенням hvkn = Ek - En.
Відповідь: Г.
2. Укажіть із перелічених явищ те, яке доводить хвильову природу світла.
А Прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі
Б Відбиття світла
В Дифракція світла
Г Фотоефект
Обґрунтування вибору відповіді
✵ Твердження А є неправильним. Ньютон вважав, що корпускулярна теорія світла переконливо пояснює прямолінійне поширення світла: «частинки світла» рухаються прямолінійно за інерцією.
✵ Твердження Б є неправильним. Корпускулярна теорія переконливо пояснювала прямолінійне поширення світла та його відбиття. Вона пояснювала також поширення світла в порожнечі (завдяки чому ми бачимо Сонце й зорі): це властивість потоку частинок, а для поширення хвиль, як тоді вважали, необхідне матеріальне середовище.
Відбиття світла відбувається «подібно до відбиття більярдних куль».
✵ Твердження В є правильним. Дифракція вказує на хвильову природу світла, адже дифракція — обходження хвилями країв перешкод — властива будь-якому хвильовому рухові.
✵ Твердження Г є неправильним. Для пояснення фотоефекту необхідно припустити, що випромінювання і поглинання світла відбуваються окремими порціями — квантами. Це означає, що світлу притаманні й корпускулярні властивості.
Відповідь: В.
3. Імпульс фотона дорівнює 1,3 ∙ 10-27 кг ∙ м/с. Укажіть правильне твердження.
А Довжина хвилі випромінювання менша за 450 нм.
Б Частота випромінювання більша за 7 ∙ 1014 Гц.
В Імпульс фотона тим більший, чим менша частота випромінювання.
Г Енергія фотона тим більша, чим більший його імпульс.
Обґрунтування вибору відповіді
✵ Твердження А є неправильним. Світло, що випускається і поглинається, поводиться подібно до потоку частинок з енергією E = hv. Світлову частинку назвали фотоном. Фотон має енергію та імпульс:
р =
=
.
Довжина хвилі випромінювання:
=
=
= 510 (нм).
✵ Твердження Б є неправильним. Частота випромінювання в цьому випадку дорівнює
v =
=
= 6 ∙ 1014 (Гц).
✵ Твердження В є неправильним. Імпульс р =
тим більший, чим більша частота випромінювання.
✵ Твердження Г є правильним. Енергія фотона дорівнює E = hv. Імпульс фотона р =
=
Е = р ∙ с. Таким чином, енергія фотона тим більша, чим більший його імпульс.
Відповідь: Г.
4. Установіть відповідність між фізичним поняттям і його визначенням.
1 Гіпотеза Планка
2 Фотоефект
3 Фотон
4 Спектральний аналіз
A Світлова частинка — це квант електромагнітного випромінювання
Б Метод вивчення хімічного складу речовини, який ґрунтується на дослідженні її спектрів
В Світло випромінюється й поглинається речовиною не безперервно, а дискретно, тобто окремими порціями — квантами
Г Виривання електронів із речовини під дією світла
Д Атоми поглинають випромінювання лише тих довжин хвиль, які вони можуть випускати за даної температури
Обґрунтування вибору відповіді
1. У 1900 р. німецький фізик М. Планк припустив, що атоми випускають електромагнітну енергію окремими порціями — квантами. Тобто речовина випромінює електромагнітне поле окремими порціями, причому енергія цих порцій не може бути якою завгодно малою. Фізик висловив гіпотезу: світло випромінюється речовиною не безперервно, а дискретно, тобто окремими порціями — квантами, причому енергія кванта Е і частота випромінювання v пов'язані співвідношенням E = hv. (В)
2. Фотоефект був відкритий у 1887 р. Г. Герцом, а потім досліджений експериментально російським ученим О. Г. Столстовим. Фотоефект — явище виривання електронів із твердих і рідких речовин під дією світла. Досліди фотоефекту доводять, що це явище є практично безінерційним; інтенсивність фотоефекту залежить від роду металу, величини світлового потоку та спектрального складу випромінювання. (Г)
3. У ході випускання і поглинання світло поводиться подібно до потоку частинок з енергією E = hv, яка залежить від частоти. Порція світла несподівано виявилася дуже схожою на те, що прийнято називати частинкою. Світлову частинку назвали фотоном, або квантом електромагнітного випромінювання. (А)
4. Дисперсію використовують у науці й техніці для визначення складу речовини, що дістало назву «спектральний аналіз». В основі цього методу лежить вивчення світла, що його речовина випромінює або поглинає. Спектральним аналізом називають метод вивчення хімічного складу речовини, який ґрунтується на дослідженні її спектрів.
Одержання й аналіз спектрів відіграють велику роль у теоретичній і прикладній оптиці, астрономії, криміналістиці тощо. Для одержання та дослідження спектрів використовують спектральні апарати. Прикладами спектральних приладів є спектроскоп і спектрограф. (Б)
Відповідь: 1—В, 2—Г, З—А, 4—Б.
5. Коли катод вакуумного фотоелемента освітлюють, із катода вилітають фотоелектрони. Інтенсивність світлового потоку збільшили у 2 рази. Укажіть правильне твердження.
А Максимальна кінетична енергія фотоелектронів не залежить від частоти падаючого світла.
Б Максимальна кінетична енергія фотоелектронів збільшилася.
В Максимальна швидкість руху фотоелектронів не змінилася.
Г Кількість фотоелектронів, що їх вириває світло за 1 с, не змінилася.
Обґрунтування вибору відповіді
✵ Твердження А і Б є неправильними. На дослідах виявлено: максимальна кінетична енергія фотоелектронів лінійно зростає з частотою падаючого світла й не залежить від його інтенсивності. У 1905 р. А. Ейнштейн запропонував теорію, яка давала пояснення відразу всій сукупності експериментальних фактів про фотоефект. Ейнштейн вважав, що в ході взаємодії з речовиною фотон поводиться подібно до частинки й передає свою енергію не речовині в цілому й навіть не атому, а тільки окремим електронам. Коли метал поглинає фотон, енергія останнього Е = hv передається електрону. Вона витрачається на звільнення електрона з металу — на роботу виходу Авих й на передавання йому кінетичної енергії Wк. При цьому енергія фотона передається електрону в металі тільки цілком, а сам фотон перестає існувати.
Рівняння Ейнштейна для фотоефекту має вигляд hv = Авих + Wк max
W к max = hv - Aвих. Звідси випливає, що максимальна кінетична енергія фотоелектрона залежить від частоти світла й не залежить від інтенсивності світла.
✵ Твердження В є правильним. Максимальну швидкість руху фотоелектронів можна знайти з рівняння: v =
.
Звідси випливає, що максимальна початкова швидкість руху залежить від частоти світла й не залежить від інтенсивності світла.
✵ Твердження Г є неправильним. Кількість фотоелектронів, що їх вириває світло щосекунди з поверхні металу, пропорційна поглинутій енергії світла, тобто збільшується у разі збільшення інтенсивності світла.
Відповідь: В.
6. Фотоелементи входять до складу багатьох пристроїв. Укажіть правильне твердження.
А Фотоелемент перетворює електричний сигнал на світловий.
Б Фотоелемент практично миттєво реагує на зміну освітленості.
В Фотоелементи працюють тільки тоді, коли катод опромінюють ультрафіолетовим світлом.
Г У вакуумних фотоелементах електрони рухаються від анода до катода.
Обґрунтування вибору відповіді
✵ Твердження А є неправильним. Зовнішній фотоефект — випускання електронів із поверхні металів під дією світла.
Прилади, в основі дії яких лежить фотоефект, називають фотоелементами. У фотоелементах енергія світла керує енергією електричного струму або перетворюється на неї. Фотоефект «перетворює» світло на електричний струм.
✵ Твердження Б є правильним. Досліди фотоефекту дозволили зробити висновок, що явище фотоефекту є практично безінерційним: струм виникає відразу ж, коли світло потрапляє на електрод.
✵ Твердження В є неправильним. Сучасний вакуумний фотоелемент являє собою скляну колбу, частина внутрішньої поверхні якої вкрита тонким шаром металу з малою роботою виходу. Фотоелементи реагують на видимі, ультрафіолетові й навіть на інфрачервоні промені.
✵ Твердження Г є неправильним. До освітлюваного електрода (катода) приєднують негативний полюс батареї. Коли світло потрапляє на фотокатод, з останнього вибиваються електрони, які рухаються до анода.
Відповідь: Б.
7. Коли довжину хвилі випромінювання, що падає на катод фотоелемента, зменшили від
1= 500 нм до
2 = 400 нм, максимальна швидкість руху фотоелектронів збільшилась у 2 рази. Визначте червону межу фотоефекту
max для даного катода.
Розв'язання
Після зміни довжини хвилі випромінювання максимальна кінетична енергія фотоелектронів збільшилась у 4 рази. Відповідно до рівняння Ейнштейна для фотоефекту
= A + Wk1,
= A + Wk2 = A + 4Wk1.
Вилучивши з цих рівнянь Wк1, знайдемо
A = ![]()
Оскільки А =
, одержуємо
max =
.
Визначаємо червону межу:
max =
= 545 (нм).
Відповідь: 545 нм.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ
1. Установіть відповідність між фізичною величиною та виразом для її визначення Тут N — кількість фотонів.
1 Енергія випромінювання
2 Енергія фотона
3 Імпульс фотона
4 Потужність випромінювання
А ![]()
Б ![]()
В Nhv
Г ![]()
Д ![]()
2. Установіть відповідність між фізичною величиною та її одиницею в СІ.
1 Енергія фотона
2 Імпульс фотона
3 Потужність випромінювання
4 Тиск світла
А кг ∙ ![]()
Б кг ∙ ![]()
В кг ∙ ![]()
Г ![]()
Д кг ∙ ![]()
3. Установіть відповідність між фізичною величиною та виразом для її визначення. Тут Uзатр — затримуюча напруга, N — кількість фотоелектронів.
1 Робота виходу
2 Сила струму насичення
3 Швидкість руху фотоелектрона
4 Максимальна кінетична енергія фотоелектронів
А ![]()
Б ![]()
В eUзатр
Г ![]()
Д ![]()
4. У сучасній техніці широко використовують фотоелементи. Укажіть правильне твердження. А У фотоелементі енергія світла перетворюється на теплову.
Б У вакуумному фотоелементі світло вириває електрони з анода.
В Фотоелементи не можна використовувати для зчитування інформації — зображення або звуку.
Г Фотоелементи використовують у сонячних батареях.
5. На кожний квадратний метр чорної поверхні щосекунди надає 2,5 ∙ 1015 фотонів рентгенівського випромінювання частотою 6 ∙ 1019 Гц. Стала Планка A = 6,6 ∙ 10-34 Дж ∙ с. Установіть правильне твердження. Обґрунтуйте, чому інші твердження є неправильними.
А Довжина хвилі випромінювання дорівнює 5 ∙ 10-11 м.
Б Кожний фотон передає поверхні імпульс 1,2 ∙ 10-6 кг ∙ м/с.
В Потужність випромінювання, що падає на 1 м2 поверхні, становить 99 Вт.
Г Тиск, що створює випромінювання, дорівнює 3,2 ∙ 10-8 Па.
6. На рисунку подано графік залежності максимальної кінетичної енергії фотоелектронів від частоти падаючого випромінювання. Установіть неправильне твердження. Доведіть, що інші твердження є правильними. Вважайте, що h = 6,6 ∙ 10-34 Дж ∙ с, е = 1,6 ∙ 10-19Кл.

А Червона межа фотоефекту 150 нм.
Б Робота виходу електронів 1,32 ∙ 10-18 Дж.
В За частоти випромінювання 4 ∙ 1015 Гц затримуюча напруга 8,25 В Г За частоти випромінювання 6 ∙ 1015 Гц максимальна кінетична енергія фотоелектронів 2,4 ∙ 10-18 Дж.
7. Для Калію червона межа фотоефекту дорівнює
max = 0,62 мкм. Яку максимальну швидкість v можуть мати фотоелектрони, що вилітають під час опромінення Калію фіолетовим світлом із довжиною хвилі
= 0,42 мкм?
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.