Зовнішнє незалежне оцінювання - комплексне видання
Частина I НАВЧАЛЬНИЙ ДОВІДНИК — З ПРИКЛАДАМИ ТА ЗАВДАННЯМИ
МЕХАНІКА
4. ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІКИ РІДИН ТА ГАЗІВ
4.3. АРХІМЕДОВА СИЛА. УМОВИ ПЛАВАННЯ ТІЛ
4.3.1. АРХІМЕДОВА СИЛА
Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна (архімедова) сила
яка дорівнює вазі рідини або газу в об'ємі зануреної частини тіла:
Fарх = ррідgVзап ч.
Тут pрід — густина рідини, g — прискорення вільного падіння, Vзап ч— об'єм зануреної частини тіла.
✵ Архімедова сила прикладена до центра маси витісненої тілом рідини й напрямлена вертикально вгору (рис. 4.6, а).
✵ Архімедова сила зумовлена різницею тисків рідини або газу на верхню та нижню частини тіла, при цьому атмосферний тиск взаємно компенсується.
✵ Якщо тіло щільно прилягає до дна посудини, тобто між тілом й дном посудини немає рідини, то Aрхімедова сила на тіло не діє, а сила тиску рідини разом із атмосферою напрямлена вертикально вниз (рис. 4.6, б).

Рис. 4.6
4.3.2. УМОВИ ПЛАВАННЯ ТІЛ

Плавання суден
✵ Важкі вантажі та двигуни розташовуються у нижній частині судна, щоб центр ваги 2 був нижче від точки прикладення архімедової сили l, що забезпечує стійкість судна (при нахилі судна
і m
стають парою сил, які повертають судно у вертикальне положення) (рис. 4.7).

Рис. 4.7
✵ Вага води, витискувана судном до ватерлінії (найбільша допустима осадка, позначена на корпусі червоною лінією), яка дорівнює силі тяжіння, що діє на судно з вантажем, називається водотоннажністю судна.
✵ Якщо від водотоннажності відняти вагу самого судна, то отримаємо вантажопідйомність судна:
Рводотон - Рс = Рвант.
Повітроплавання
Різниця між вагою 1 м3 повітря і вагою того самого об'єму іншого газу називається підйомною силою 1 м3 газу:
Fпід = Рпов - Ргазу, Fпід = (рпов - ргазу)gVгазу.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.