Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання
ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
1. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОСТАТИКИ
1.5. РОБОТА В ЕЛЕКТРОСТАТИЧНОМУ ПОЛІ. ПОТЕНЦІАЛ ПОЛЯ. РІЗНИЦЯ ПОТЕНЦІАЛІВ ДВОХ ТОЧОК ПОЛЯ
Робота в електростатичному полі:
— не залежить від шляху, а визначається координатами точок, між якими переноситься заряд;
— у будь-якому замкненому контурі дорівнює нулю.
Такі поля називаються потенціальними.
Потенціал поля (φ) у даній точці є величиною, що чисельно дорівнює роботі кулонівських сил при переміщенні одиничного позитивного заряду з даної точки у нескінченність:
![]()
Іншими словами:
Потенціал поля в даній точці є величиною, яка чисельно дорівнює потенціальній енергії одиничного позитивного заряду, поміщеного в дану точку, якщо його потенціальну енергію в нескінченності вважати рівною нулю:

Потенціал електричного поля точкового за ряду q, якщо вважати Wn 1 в нескінченності рівною нулю:
![]()
в теорії 
Еквіпотенціальна поверхня — це поверхня, усі точки якої мають однаковий потенціал (рис. 10).

Рис. 10
Еквіпотенціальна поверхня і лінії напруженості поля в кожній точці поля взаємно перпендикулярні.
Поверхня електропровідного зарядженого тіла еквіпотенціальна.
Робота з переміщення заряду по еквіпотенціальній поверхні дорівнює нулю.
Напруженість у будь-якій точці електростатичного поля дорівнює зміні потенціалу
який припадає на одиницю довжини ліній напруженості поля (l) :

Вектор напруженості поля завжди напрямлений у бік зменшення потенціалу.
Різниця потенціалів двох точок поля — це величина, яка чисельно дорівнює роботі кулонівських сил при переміщенні одиничного позитивного заряду з першої точки у другу:

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.