Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

3. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІЗНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

3.4. СТРУМ У НАПІВПРОВІДНИКАХ

3.4.2. ЗАСТОСУВАННЯ НАПІВПРОВІДНИКІВ


Термістори (терморезистори) — напівпровідники, які різко змінюють опір при зміні температури (використовуються як термометри, термореле).

Фоторезистори — напівпровідники, які різко змінюють опір при освітленні (використовуються як люксметри, фотореле) (рис. 42).


Рис. 42


Контакт домішкових напівпровідників р- і n -типу (р—n -перехід)

У контакті напівпровідників р- і n -типу відбувається взаємна дифузія електронів і дірок та їх нейтралізація, унаслідок чого виникає запірний шар: шар, збіднений вільними носіями заряду. У запірному шарі створюється електричне поле, спрямоване від n до р, і контактна різниця потенціалів φ 1 - φ 2 (рис. 43).

Рис. 43


Одностороння провідність р—n -переходу

Якщо створити поле , спрямоване від р- до n -типу напівпровідника, то запірний шар ліквідується, опір зменшується, струм збільшується (рис. 44).

Якщо створити поле, спрямоване від n - до р-типу напівпровідника, то запірний шар збільшується, опір збільшується, сила струму зменшується (рис. 45).

Рис. 45


р—n -перехід у колі змінного струму діє як випрямляч: пропускається струм тільки в одному напрямку.

Напівпровідниковий діод — пристрій з р—n -переходом (випрямляч) (рис. 46). Вольт - амперна характеристика напівпровідникового діода показана на рис. 47.


Рис. 46  Рис. 47


Напівпровідниковий тріод (транзистор) — пристрій з р—n —р- або n —р—n -переходом (р—n —p -транзистор, рис. 48).



Рис. 48


Напівпровідникові елементи (діоди, транзистори) є головною частиною сучасних електронних пристроїв (від калькулятора чи комп’ютера до систем керування супутниками).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.