Довідник юного фізика - Гринчук А. В. 2007
5. Механіка
5.2. Динаміка
5.2.22. Сила тертя
Тертя — це механічна взаємодія між тілами, яка виникає в місцях їх дотику і перешкоджає відносному переміщенню тіл у напрямі, який лежить у площині їх дотику.
Сила тертя — це сила, яка виникає під час взаємодії стичних тіл (частин тіл) і яка перешкоджає їх відносному переміщенню.
Fт =µN ,
де ц — коефіцієнт тертя; N — сила реакції опори.
Коефіцієнт тертя — це відношення сили тертя до сили нормального тиску. Це величина постійна, яка залежить від матеріалів, з яких виготовлені тіла, від чистоти дотичних поверхонь і не залежить від площі поверхонь, стану обробки і відносного положення тіл. Позначається буквою µ. Формула:
![]()
Види тертя
Сила тертя спокою — це сила, яка перешкоджає виникненню руху (утримує тіло в спокої). Сила тертя спокою завжди спрямована проти руху, який міг би виникнути.
Сила тертя ковзання — ця сила виникає при русі одного тіла по поверхні іншого і спричинена взаємодією молекул дотичних тіл.
Сила тертя кочення — ця сила виникає внаслідок нерівностей поверхонь тіла, по якому котиться інше тіло. Сила тертя кочення менша за силу тертя ковзання.
Сила рідкого тертя (сила опору) виникає під час руху тіла в рідині або газі. Вона залежить від напряму руху і від значення швидкості тіла. При великих швидкостях ця сила пропорційна до квадрата швидкості:
![]()
Для зменшення сили рідкого тертя (сили опору) тілу надають обтічної форми.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.