Фізика - Чолпан П.П. 2003

Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК

Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА

17.2. Методи спостереження і реєстрації заряджених частинок

Пропорційні лічильники

Іонізаційна камера працює в режимі струму насичення, тому її чутливість до реєстрації окремих частинок низька. Чутливість значно підвищується, якщо іонізаційна камера працює в режимі газового підсилення. При великих напругах (ділянка СD, рис. 17.2) внаслідок ударної іонізації лавиноподібно збільшується кількість пар iонів і створені спочатку іонізуючою частинкою n 0 пар іонів перетворюються на Кn 0 пар. Зі зростанням напруги між електродами збільшується коефіцієнт газового підсилення К. Спочатку К не залежить від кількості початкових іонів n 0, створених iонізуючою частинкою. При подальшому зростанні напруги и коефіцієнт підсилення починає зменшуватись зі збільшенням n 0. Ділянка газового підсилення, де К не залежить від n 0, використовують у пропорційних лічильниках. Кількість пар n 0, утворених спочатку, а також кількість Кn 0 пропорційні енергії, що витрачена частинкою, яка реєструється, на іонізацію газу в лічильнику. Сила іонізаційного струму також пропорційна енергії. Тому пропорційними лічильниками можна реєструвати не тільки проходження частинки через лічильник, а й оцінювати її енергію.

Процес розряду в пропорційних лічильниках є несамостійним, і він закінчується тоді, коли всі утворені при газовому підсиленні електрони і іони досягають відповідних електродів. Тривалість процесу визначається швидкістю руху повільних йонів і становить звичайно 10-4 c.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.