Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Філософія в бакалавраті - посібник
Тема 2. МЕТАФІЗИКА
§ 1. Що таке метафізика?
Термін походить від сполучення грецьких слів «мета і фізика». Сло-восполучення позначає «те, що йде після фізики». Оскільки грецьке «фізіс» має в собі й значення «природа», термін «метафізика» позначає дещо позаприродне — Бога, душу, основи буття природи, закони її впорядкованості.
Кажуть, що метафізика «є спробою дослідити царину надчуттєвого, є пізнанням надчуттєвої реальності». Оскільки таке пізнання та можливість його істинних результатів (знань) споконвічно були під сумнівом, то саме з метафізики виросла гносеологія — філософська наука про пізнаваність позачуттєвих реалій. З неї ж виросла і формальна логіка — метод умоглядного пізнання і перевірки істинності отриманих знань.
Головний термін формальної логіки у її традиційному вигляді — поняття. Німецький філософ Імануіл Кант цінував логіку як знаряддя метафізики, бо вважав останню дослідженням реальності з самих лише понять. І через це відмежовував її від науки, яка завжди спирається на чуттєвий досвід. Знаменитий німецький класик Ґеорґ Гегель теж визначав метафізику як науку про умосяжні речі, які осягаються думкою.
Метафізика — наука про граничні умови реального буття сущого та принципи істинного знання про нього.
В. Гусєв.
Метафізика с дослідженням останньої кінцевої реальності.
П. Інванген.
Складність метафізики як розділу філософії і філософської науки полягає в тому, що вона при дослідженні першооснов буття має брати до уваги не лише окремі явища або системи явищ, не тільки природний, а й соціальний світ, не виключно зовнішні щодо людини реалії, але й реалії внутрішнього, духовного світу та взаємостосунків між ними. Тому метафізика завжди є цілісним світоглядом (згадаємо визначення останнього). Усю багатоманітність світу повинна взяти вона до уваги, прагнучи віднайти єдину основу, начало його істинного розуміння. Вважається, що це і є той максимум, якого прагне досягти метафізика, в цьому полягає суть «максимально мислимої реальності», котра становить її предмет.
Назва метафізики як філософського розділу введена в обіг Олександрійським бібліотекарем Андроніком Родоським, який систематизував трактати Аристотеля і після його суто фізичних творів «Фізика», «Про небо», «Метерологія» помістив твір про «першу філософію» або «про перші розділи сущого» та інші, які назвав метафізичними — тими, що йдуть за фізикою.
Після Андроніка назва вкоренилась і наповнилась новим змістом. Метафізика постала як вчення про зверхчуттєві (трансцендентні) основи і принципи буття, альтернативне не лише фізиці, але й натурфілософії.