Філософія в бакалавраті - посібник

Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ

§ 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії

Природа філософських проблем

З попереднього викладу зрозуміло, що до філософування спонукають не якісь абстрактні, відірвані від реального життя питання, а болючі його ускладнення, які мають смисложиттєвий сенс. Саме вони «вмикають» почуття і думку, змушуючи людину шукати виходи. Саме вони будь-кого роблять «філософом», зачіпаючи за живе його душу, схиляючи до філософування, незалежно від того, хоче він цього, чи ні.

На відміну від буденного філософування, філософія розглядає смисложиттєві ускладнення в гранично узагальненій формі. Вона робить їх предметом теоретичного, в ідеалі — наукового осмислення.

Особливості філософських проблем:

1. Гранична узагальненість;

2. Смисложиттєва і світоглядна значимість;

3. Антиномічна, або парадоксальна, форма;

4. Поліфонізм розв'язків;

5. Відсутність (неможливість) однозначного розв'язання. Ще з часів давньогрецького

філософа Платона філософія почала опікуватись всезагальністю вираження смисложиттєвих питань. Саме він трансформував питання про найнадійніші підстави життя у форму головної проблеми філософії, яка стосується природи первоначал буття взагалі. В Новий час німецький філософ І. Кант поставив у центр філософії дещо інші граничні питання: 1. Що я можу знати?; 2. Що я повинен робити?; 3. На що я можу надіятись?; 4. Що таке людина?