Філософія світ людини - Віталій Табачковський 2003

Метафізична та постметафізична доба у європейській гуманістиці

Гуманізм належить до визначальних, основоположних і наскрізних принципів для усієї європейської культурної традиції, її історичної долі. Він є системою поглядів, котра історично змінювалась, в основі якої — цінність людини як особистості, її право на свободу, щастя, розкриття й розвиток власних здатностей. З точки зору гуманістичних підходів, критерієм оцінки суспільних інституцій виступає благо людини, а принципи рівності, справедливості, солідарності й людяності вважаються бажаною нормою міжлюдських взаємин.

Зрозуміло, ці підходи і погляди не були незмінними, і вони істотно модифікувалися залежно від того чи іншого типу культури, у рамках якої обґрунтовувались. І навпаки: те чи інше їх бачення задавало архітектоніку культурного співбуття людей, вихідні параметри того чи іншого типу культури.

Незважаючи на цю обставину, йдеться про розвиток саме європейської культурної спільноти, про визначальні ознаки її історичного поступу залежно від покладення в основу її конституювання тих чи інших вихідних, засадничих підходів, принципів і норм.

Сфера осмислення останніх — це сфера граничного пізнання, осягнення визначальних, надчуттєвих принципів і витоків буття, яка, згідно з усталеною європейською традицією, і поіменовується сферою метафізичних пошуків.

У європейській культурній традиції взаємозв’язок гуманістичних підходів і метафізики був вельми значним, всепроникним, проте водночас і доволі неоднозначним, нерідко навіть драматичним. Саме навколо цієї проблеми ми і зосередимося, розглядаючи дану тему.