Філософія світ людини - Віталій Табачковський 2003

Багатомірність людського буття та сутності людини

В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі природи та культури, а саме на мінливості та плинності «образу людини» в історії. Адже ще давньогрецький софіст Протагор говорив про людину як міру всіх речей, вбачаючи особливість людського в своєрідній сумірності та взаємозалежності людини та світу Власне, тому і виникає запитання: чи можемо ми розглядати проблему історичності образу людини лишень як задоволення нашого «історично-пізнавального» інтересу? А чи не безумовним є ще й інше: існуючий у культурі образ людини впливає не лише на вчинки та дії, стереотипи та звички окремих людей, а визначає також певною мірою «образ природи» та «соціального світу», серед яких ми живемо?

Але чи не загрожує така людиномірність світу перевтіленням у всепоглинальний антропоцентризм, у переконання, що істина про мінливість та плинність людського є самодостатньою і непорушною, а істина світу зосереджена лише в нашому бажанні бачити його певним чином? Зазначена проблема була розглянута в попередніх лекціях, подалі більш детально буде проаналізована проблема сутності людини.

Наша ж тема лекції передбачає розгляд певних історико-культурних типів образу людини (премодерн, модерн, постмодерн). Окрім того, особливості сучасної культури постмодерну примушують звернутися до критики класичних поглядів щодо сутності людського. Окремого розгляду вимагає проблема багатомірності людського: філософія, мистецтво, соціополітичні погляди сьогодення дають змогу нам розглядати багатомірність людського не лише як історичну мінливість «образу людини», але і як буттєву особливість сучасної культури.