Основи філософських знань

Розділ п'ятий - ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА - ЕСТЕТИКА: РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА - 2. Моделі, форми естетичних цінностей

Піднесене та низьке.

Піднесене — категорія естетики, що відбиває сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому виступають як джерело глибокого естетичного переживання.

Щоб з'ясувати специфіку піднесеного, доцільно порівняти цю естетичну категорію з прекрасним. Якщо прекрасне завжди несе людську міру, то піднесене — це перевищення міри, тобто піднесене — це те, що вражає людське уявлення силою або масштабом прояву. Прекрасне — це те, що, освоєно людиною, інакше кажучи, це сфера людської свободи. Піднесене — завжди щось незрозуміле, це сфера свободи у перспективі, сфера несвободи у сучасному розумінні. Піднесене — колосальне, могутнє, що перевищує можливості сучасного людства. Зустрічаючись з цими грізними силами, прагнучи протистояти їм, поступово підкорюючи їх собі, людина тим самим споріднюється з вічністю, набуває істинного, земного безсмертя, що спирається на діяння та творчість. З огляду на ці особливості піднесене пов'язане як із сильними позитивними емоціями (захоплення, захват), так і явищами здатними викликати почуття трепету, священного жаху тощо. Піднесене має специфічні прояви. У природі простір неба, пасмо гір, могутність водоспадів, природні стихії та явища (буря, північне сяйво тощо) сприймаються як величне. В індивідуальному та суспільному житті як піднесене оцінюються вчинки, дії, відносини, які вражають людей величчю душі, силою почуття, гідністю поведінки. Тому піднесене у суспільному бутті тісно сплітається з позитивними цінностями, зокрема, моральними. Усі ці художньо усвідомлені явища складають сферу піднесеного у мистецтві. Історія мистецтва знає специфічні жанри для створення схожого ефекту: епопея, гімн, ода тощо, а також художні системи, ідеал яких побудований на уявленні про піднесене, наприклад, класицизм.

Низьке — категорія естетики, що відтворює гранично негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію (презирство й зневагу). Як низькі сприймаються явища, які приховують в собі або мають загрозу життю людини, її гідності, що заважають процесу самореалізації особистості. Через це низьке пов'язано з проявами бездуховності, аморальної поведінки. За своїми якостями низьке є протилежним піднесеному, має спільні риси, з одного боку, з потворним, а з іншого — з трагічним та комічним.