Основи філософських знань

Розділ п'ятий - ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА - ЕСТЕТИКА: РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА - 1. Предмет естетики: роль, місце в системі філософських знань

Естетика формує естетичну культуру особи.

Відомо, що фахівець має виконувати не лише професійні обов'язки або функції, а й багато інших соціальних ролей відповідно зі своїм статусом, потребують певного рівня естетичної культури у духовному розвитку особи естетична культура посідає значне місце. Естетична культура особи — ступінь естетичної вихованості, естетичного розвитку є складною системою, що включає розвинуті чуттєвість й інтелект, загальнолюдські й соціально-групові уявлення про прекрасне та потворне, трагічне і комічне та ін., є сукупність форм і способів естетичного засвоєння дійсності, розуміння краси і здатність створювати реальні предмети, регулювати поведінку за законами краси. Естетична культура особи демонструє рівень засвоєння існуючих у суспільстві естетичних цінностей, ступінь опанування їх естетичною культурою, що виражається у здатності бачити, відчувати та створювати красу.

Естетична культура особи:

—  змінює ставлення людини до природи, подолання відчужено — утилітарного підходу до природи, виходячи із взаємних інтересів (в естетичному переживанні природа олюднюється), а іноді — винятково самоцінність її буття, набирає у свідомості людського образного змісту;

—  формує якість культури емоцій і почуття, іншу якість мислення, здатність мислити не за однією чи кількома обмеженими мірками, а за міркою будь-якого виду, здатність розмовляти мовою предмета, виражати своєрідність його суті;

—  сприяє розвитку в особі образного мислення, мислення за аналогією та асоціацією, цілісності сприяння конкретних образів, розвитку фантазії, зорового уявлення інтуїції.

Естетично насичена емоція посилює наукову, художню творчість, а відсутність естетичного може свідчити про відсутність таланту працівника, про його бездарність. Якості образного мислення за аналогією та астирацією важливі, коли невідомий весь набір засобів, методів та правил розв'язання завдань, проблем соціальних, економічних. Здатність уявити процес, явище, справу в образній формі полегшує пошук результату, що може стати продуктом дослідження. Можливість миттєвого охоплювання у думці речей відкривається у предметно-образному мисленні, а це підвищує вірогідність появи несподіваної, але корисної асоціації. Процес пошуку потрібних аналогій та асоціацій багато в чому здійснюється інтуїтивно. Інтуїтивне є високоінтелектуальний процес, який пов'язаний не тільки з психологічними факторами, але й з такими, як особливості духовного освоєння дійсності людиною. Інтуїтивна діяльність залежить від певного запасу знань, культури мислення і бачення навколишнього світу, стилю діяльності, особливо наукової, що склався у людини. Інтуїтивне має чуттєвість та образність. Побудова внутрішньо несуперечливої моделі явища, процесу і взагалі світу у свідомості людини тільки за допомогою вербально-знакового мислення веде з певністю до збідненого відображення. Образне мислення уможливлює сприйняття світу в усій цілісності, багатозначності та суперечливості, що забезпечує процеси творчості, особливо на етапі визрівання ідей.