Основи філософських знань

Розділ перший - ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША - ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ - 1. Філософія Сходу

Зародки філософського мислення.

Уся історія філософії Індії — невпинний діалог з традицією. У культурі сучасної історії виявилися риси всіх періодів історії. Зв'язок старого і нового, співіснування найдавніших релігій і науки XIX — початку XXI ст. — не відділена частина духовного життя. Найдавніший пам'ятник культури Індії — збірники тестів індуської (харапської) культури (близько 2500 — 1700 років до н. е.), дістали назву Веди (веда — знання). Основу знання Вед становить давніша частина: Саміти — тести, що складалися з чотирьох зібрань: Рігведа (релігійні гімни), Брахмани (ритуальні тести), Араньякі (правила поведінки самітників) та Упанішади (релігійно-філософські тлумачення знання). Усі тести знання вважалися священним прозрінням, зміст якого могли осягнути тільки істинні знавці та тлумачі мудрості, представники вищої касти — брахмани. У VI — V ст. до н. е. під впливом руйнування родоплемінних відносин поширюються численні релігійно-філософські течії, що ставили під сумнів істинність знання. Відтоді і до XVII ст. індійська філософія поділилася на дві великі групи класичних філософських шкіл: ортодоксальні (вірні Ведам) течії: санкх'я, йога, вайшешика, ньяя, міманса, веданта — та неортодоксальні течії: локаята-чарвака, джайнізм та буддизм.