Я У СВІТІ 4 клас за підручником І.Р. Дунець - розробки уроків - 2015 рік
УРОК 24 Турбота кожного про культурну спадщину і довкілля
Мета. Ознайомити учнів із поняттям «культурна спадщина», з видатними діячами мистецтва і культури. Розширювати знання учнів про народні промисли. Виховувати любов до мистецтва, повагу до традицій народу.
Обладнання. Картки для роботи в групах, ілюстрації з теми.
Зміст уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань.
— Створіть асоціативний кущ «Культура».

— Ми часто вживаємо слово «культура». Що воно означає?
2. Оголошення теми і мети уроку.
— Все минає, тільки мистецтво вічне. Україна — велика держава. Вона має багато всесвітньовідомих пам’ятних споруд. Сьогодні ми зануримось у культурну спадщину нашого народу, ознайомимось з народними ремеслами.
3. Бесіда.
— Слово «культура» ввібрало в себе духовні і матеріальні надбання, створені народом протягом усієї історії.
— Які такі цінності ви знаєте?
«Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з’являвся живопис, бриніла бандура, ця українська арфа.
Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити.» (О. Гончар).
4. Робота з підручником.
а) Читання і опрацювання статті в підручнику (с. 120—124).
— Що належить до культурної спадщини?
— Де зберігається культурна спадщина нашого народу?
— Де знаходиться найбільший сільський музей в Європі?
— Прочитайте визначення слова «діорама».
— Які музеї ви знаєте? Що в них зберігається?
б) Робота з pdf-файлом.
5. Робота в групі.
— Розкажіть про пам’ятки історії, які є в нашій місцевості.
6. Фізкультхвилинка.
7. Робота з малюнками (с. 124).
— Якими народними ремеслами славляться українці?
З давніх-давен українці не тільки створювали потрібні предмети побуту, а й прикрашали, оздоблювали їх орнаментами.
1) Гончарство здавна було одним з основних видів ремесел в Україні. Більшість виробів виготовляли на гончарному крузі. Це були зазвичай побутові речі — горщики, миски, сковорідки, амфори, глечики, куманці, іграшки.
2) Різьбярство, відоме з найдавніших часів, поширювалося у лісистій місцевості. Різьбою прикрашали вози, меблі, скрині, посуд, шкатулки, топірці, люльки.
3) Плетіння з лози поширювалося на Поліссі і Західній Україні. Плели кошики, виготовляли личаки, циновки, короби для зберігання зерна.
4) Село Петриківка на Дніпропетровщині стало центром народного розпису. Розписували скрині, спинки саней, посуд, хати, піч. І сьогодні це мистецтво відоме на всю Україну.
5) Писанкарство - дуже давній вид мистецтва. Писанка - символ весняного відродження життя. У дохристиянські часи люди вірили, шо писанки відганяють злих духів. За допомогою різних ліній, павучків, зірок, хрестів, гілок, колосків створюються символічні малюнки. Різні регіони України по-різному їх розписували.
6) Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Техніка вишивання має близько 100 різних варіантів. Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг.
IV. Закріплення вивченого.
1. Робота з підручником.
— Що ще можна віднести до культурної спадщини нашого народу?
— Прочитайте легенду «Про Україну» (с. 125).
— Чи можна легенди віднести до культурної спадщини?
2. Робота в групах.
Пригадайте жанри усної народної творчості. Позмагайтесь, яка група назве їх більше.
3. Робота з оповіданням М. Шевчук «Рідна земля».
— Чому потрібно оберігати і шанобливо ставитися не тільки до культурної спадщини, а й до довкілля?
V. Підсумок уроку.
— Діти, давайте хором прочитаємо вислів: «Берегти і примножувати надбання української культури — обов’язок кожного».
А що ви хотіли б зробити, щоб наше місто (село) було ще красивішим?
VI. Домашнє завдання.
Підручник, с. 127.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.