УСІ УРОКИ ФІЗИКИ 11 клас
АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

1-й семестр

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

2. Електричний струм

УРОК 5/16

Тема. Лабораторна робота № 1 «Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму»

 

Мета уроку: навчитися вимірювати ЕРС і внутрішній опір джерела струму.

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань.

Обладнання: джерело струму (гальванічний елемент, батарейка або блок харчування), амперметр, вольтметр, реостат, ключ, сполучні проводи.

 

ХІД РОБОТИ

1. Зберіть електричне коло, у якому реостат приєднаний через ключ до джерела струму, амперметр вимірює силу струму в колі, а вольтметр — напругу на полюсах джерела струму.

 

 

2. За допомогою повзунка реостата встановіть максимальний опір реостата. Замкніть ключ, занесіть у таблицю в зошиті для лабораторних робіт показання приладів.

3. Пересуваючи потроху повзунка реостата, занесіть у таблицю показання приладів, які відповідають меншим значенням опору реостата.

 

№ досліду

1

2

3

4

5

6

І, А

 

 

 

 

 

 

U, В

 

 

 

 

 

 

 

4. Накресліть систему координат: на осі абсцис відкладайте значення сили струму І, на осі ординат — значення напруги U. Позначте точки, які відповідають результатам ваших вимірів.

5. Отримані точки повинні лежати поблизу однієї прямої. Проведіть цю пряму так, щоб якнайбільше отриманих точок лежали на прямій або дуже близько від неї. Якщо це вдалося зробити, то дослід підтверджує лінійний зв’язок між силою струму й напругою.

6. Продовжте пряму до перетинання з осями координат. Координата точки перетинання з віссю ординат відповідає ЕРС  джерела струму. Координата точки перетинання з віссю абсцис — силі струму короткого замикання Iкз.

7. Запишіть отримані значення:

image156

Визначте внутрішній опір джерела струму:

8. Запишіть у зошиті для лабораторних робіт висновок: що ви вимірювали і який отримали результат.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.