Природознавство 5 клас - розробки уроків
Урок 16. Дослідження Всесвіту людиною
Мета: формувати в учнів систему знань про історію вивчення Всесвіту; продовжити формувати вміння працювати з додатковою географічною літературою та іншими джерелами інформації; виховувати гордість, що наша країна є космічною державою.
Обладнання: атласи, кросворди, складені учнями; фотографії космічних апаратів.
Тип уроку: формування нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
1. Експрес-опитування
♦ Назвіть види небесних тіл.
♦ Дайте визначення поняття «сузір’я».
♦ Назвіть декілька сузір’їв.
♦ Порівняйте особливості зірок та планет.
♦ Чим відрізняються космічні тіла — метеор і метеорит?
♦ Як орієнтуватися на місцевості за допомогою зірок, Місяця, Сонця?
2. Географічний практикум
Уявіть, що мандрівник, подорожуючи вночі Австралією, заблукав.
— За допомогою зірок якого сузір’я він зможе зорієнтуватися на місцевості і як саме?
3. Виставка кросвордів
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Космічні кораблі подорожують Сонячною системою. Американський космічний апарат «Вояджер-2» (у перекладі — «мандрівник») не лише дістався далеких планет, але й уже знаходиться за межами Сонячної системи. Космічні апарати, що пілотуються людьми, виводяться на навколоземну орбіту, а в 1969 р. американські астронавти висадилися на Місяці. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як мрія людства — подолання земного тяжіння — стала реальністю, як людина освоює навколоземний простір і вивчає космос.
IV. Вивчення нового матеріалу
У XIX і XX ст. вчені різних країн вивчали можливість здійснення космічних польотів. Російський винахідник Микола Іванович Кібальчич у 1881 р. описав «попередню конструкцію космічного літака». З 1907 р. питаннями ракетобудування і міжпланетних польотів почав займатися американський інженер Роберт Годдард, з 1912 р. — французький авіаконструктор Робер Ерно- ельтрі.
Визначну роль в галузі питань позаземних польотів відіграв російський учений Костянтин Едуардович Ціолковський (1857-1935), якого часто називають піонером космонавтики.
Перший запуск ракети з рідким паливом відбувся у березні 1926 р. Здійснив його американець Роберт Годдард: за 2,5 с польоту ракета пролетіла 56 м із середньою швидкістю 103 км/год.
У рамках Міжнародного геофізичного року 4 жовтня 1957 року о 22 годині 28 хвилині за московським часом з космодрому Байконур (СРСР) був запущений перший у світі штучний супутник Землі.
12 квітня 1961 р. космічний корабель «Восток» прийняв на борт пілота, який першим в історії людства здійснив політ у космос. Ім’я цієї людини знає вся планета: Юрій Олексійович Гагарін.
Іншою «космічною державою» Землі є Сполучені Штати Америки. 20 липня 1969 р. командир екіпажу космічного корабля «Аполлон-11» Ніл Армстронг повільно опустився на Місяць. Рівно через 20 років після польоту Гагаріна в США розпочалися льотні випробування транспортного космічного корабля багаторазового використання серії «Спейс шатл» («Космічний човник»).
У кінці 1980-х років у СРСР було створено й випробувано аналогічну ракетно-космічну систему човників серії «Буран» і «Енергія». На кораблі «Колумбія» здійснив політ у космос перший представник незалежної України — Леонід Каденюк.
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 р. У 1976 р. він був відібраний у групу космонавтів при Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна. У 1978-1983 рр. Л. Каденюк служив космонавтом-випробувачем і льотчиком-космонавтом у групі космічних систем багаторазового використання, пройшов підготовку з проведення польотних наукових експериментів (тренування з техніки виживання, роботи у відкритому космосі). Одним з перших він був відібраний у групу космонавтів Національного космічного агенства України в 1996 р. У листопаді 1996 р. призначений фахівцем-дослідником у Спільному українсько-американському експерименті, пройшов курс підготовки в Космічному центрі ім. Джонсона і був основним фахівцем-дослідником на борту космічного корабля «Колумбія» (19 листопада — 5 грудня 1997 р.).
Учитель. А тепер розглянемо найвизначніші міжпланетні польоти непілотованих апаратів. Вони розпочалися з 1959 р., коли радянська автоматична станція «Луна-1», подолавши земне тяжіння, попрямувала до Місяця. У 1961 р. радянська станція, названа на ім’я досліджуваної планети — «Венера-1», зібрала інформацію за допомогою космічних зондів. Потім відбулися польоти спочатку до Меркурія та Марса, а потім і до інших планет. Рекорд тривалості роботи в космічному просторі належить американській автоматичній станції «Вояджер-2», яку було запущено в 1977 р. Вона пройшла неподалік від Юпітера, Сатурна, Урана, через 12 років потому досягла Нептуна. Потім вийшла за межі Сонячної системи, і зв’язок з нею було втрачено.
Однак декілька років тому локатори отримали сигнал «Вояджера», що перебуває вже поза межами Сонячної системи: станція продовжує дослідження далекого космосу.
V. Закріплення нових знань і вмінь
1. Бесіда
♦ Назвіть основні етапи вивчення космосу.
♦ На яких небесних тілах побували космічні апарати?
♦ Як ви вважаєте, для чого люди вивчають космос?
2. Тест
Знайдіть відповідність між наведеними датами та подіями, які відображають етапи вивчення космосу.
1957 р. |
Перша людина ступила на поверхню Місяця |
|
1961 р. |
Запуск першого у світі штучного супутника Землі |
|
1969 р |
Політ у космос першого представника незалежної України |
|
1997 р. |
Перший політ людини у космос |
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
♦ Опрацювати текст підручника.
♦ Творчий проект. Вигадайте коротку фантастичну історію про те, нібито ви загубилися в незнайомій місцевості, але змогли зорієнтуватися (за зорями, Сонцем або місяцем) й знайти шлях додому.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.