Українська мова 8 клас - Уроки ІІ семестр - 2013 рік

Урок 37. Речення з однорідними членами. Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома між однорідними членами речення. Поширені й непоширені однорідні члени речення

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення — це члени речення, що відповідають на одне й те саме запитання та пов’язані за

змістом з одним словом у реченні.

Однорідними можуть бути різні члени речення:

підмети:

В білих снігах потанули гори, степи і долини

(Олександр Олесь)

присудки:

Сніг мете, наміта кучугури, замітає рови

(М. Ігнатенко)

означення: Сніжинки тендітні і ніжні хтось сипле

(П. Усенко)

додатки:

Научився я ніжної мови у трави, у дерев, у птахів

(Г. Коваль)

обставини:

І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак

(І. Лобовик)

Однорідні члени речення вимовляють з інтонацією переліку:

За вікном мело, скаженіло, вило (Олесь Гончар) або з інтонацією протиставлення:

Люблю не тишу, а політ (Г. Чубач).

Логічний наголос падає на однорідні члени речення.

Однорідні члени речення з’єднуються:

сполучниковим зв’язком (за допомогою сурядних сполучників). Наприклад:А соловейко на калині то затихав, то щебетав (Т. Шевченко)

безсполучниковим зв’язком (лише за допомогою інтонації). Наприклад: Впали роси на покоси, засвітилися навколо (Д. Павличко)

змішаним зв’язком (частина однорідних членів з’єднана сполучниками, а частина — лише за допомогою інтонації).

Наприклад: Кожна професія цікава, потрібна і захоплива (О. Копиленко)

Однорідні члени речення бувають:

непоширені (не мають при собі пояснювальних слів): Поспішай не словами, а ділами (Народна творчість)

поширені (мають пояснювальні слова):

Поспішай не гучними словами, а добрими ділами

(Народна творчість)

Кома між однорідними членами речення ставиться в таких випадках:

якщо вони не з’єднані сполучниками, наприклад: Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад (М. Рильський)

якщо однорідні члени з’єднані протиставними чи повторюваними єднальними або розділовими сполучниками, наприклад: 1. І усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров. 2. Чи влітку це було, чи взимку, чи восени, чи, може, і весною? (Із творів М. Рильського)

якщо в одному ряду однорідних членів сполучниками з’єднано лише частину однорідних членів, то коми ставимо між усіма однорідними членами, наприклад: Запахла осінь в’ялим тютюном, та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський)

якщо однорідні члени речення з’єднані парами, то коми ставимо між парами однорідних членів, наприклад: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усенко)

якщо однорідні члени речення з’єднані парними сполучниками як... так, не так... як, не тільки... а й, хоч... але й, не стільки... скільки, настільки... наскільки, якщо не... то, то кома ставиться перед другою частиною сполучника, наприклад: Кожній людині потрібні як похвала, так і критика (Олесь Гончар)

Кома між однорідними членами речення не ставиться в таких випадках:

однорідні члени речення з’єднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками, наприклад: 1. Сніг падав безшелесно й рівно. 2. В чиїх очах не заблищала іскра напівкохання чи напівжурби від звуків тих? (З творів М. Рильського)

між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету, наприклад: Гей, підіте приведіте музику троїсту (Леся Українка)

між двома однаковими або близькими за значенням словами, у яких друге вжите із заперечним не, якщо таке словосполучення становить єдине ціле, наприклад: Тінь не тінь, щось темне, невідоме закрило рідне дворище перед очима (Панас Мирний)

між двома однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками і, або, ні, що утворюють усталений вираз: ні те ні се, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні риба ні м’ясо, ні світ ні зоря, ні пуху ні пера, ні за що ні про що, і туди і сюди, і сміх і горе, наприклад: Відтоді Василь зник. Ні слуху ні духу (Г. Квітка-Основ’яненко)








Додаток 1

Назвіть речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? До якого слова в реченні відносяться? З’ясуйте зв’язок між однорідними членами. Визначте їх синтаксичну роль.

Спаса

Свято Преображення Господнього, або Спаса, завжди дев’ятнадцятого серпня. У церкві цього дня святять груші, яблука, мед і обжинкові віники або жмут жита й пшениці.

За народними віруваннями гріх було їсти до Спаса яблука. Повернувшись із церкви, родина збиралася за святковим столом і розговлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблучним вином — щоб садовина родила.

Після Спаса в наших краях уже можливі приморозки. Отож і кажуть: «Прийшов Спас, тримай рукавички про запас!».

(Р. Кобальчинська)

Додаток 2

Про яке народне свято розповідає видатний український письменник? Підкресліть однорідні члени речення. Зробіть синтаксичний розбір першого речення, доповнивши його однорідними членами.

На Святий вечір Іван був завжди в дивнім настрої. Наче переповнений чимсь таємничим й священним він все робив поважно неначе службу Божу служив. Клав Палагні живий вогонь для вечері стелив сіно на стіл та під столом і з повного вірою рикав при тім як корова блеяв вівцею та ржав конем аби велася худоба. Обкурював ладаном хату й кошари щоб одігнати звіра й відьом а коли червона од метушні Палагна серед курива того ознаймляла нарешті що готові усі дванадцять страв він перше ніж засісти за стіл ніс тайну вечерю худобі.

(М. Коцюбинський)

Додаток 3





Перша публікація: 01/01/2013

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.