РІДНА МОВА 5 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 44
Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора
Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне мислення, пам’ять, емоції.
Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Робота біля дошки. Доповнити речення прямою мовою і записати, ставлячи потрібні розділові знаки.
Учитель увійшов у клас і сказав...
Учні теж привітались, а потім учитель спитав...
... відповів п’ятикласник Сергій.
Робота з підручником. Виконання вправи 239 (усно).
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
Бесіда.
· Що таке пряма мова? слова автора?
· Як ставляться розділові знаки у реченні з прямою мовою після слів автора? Навести приклад такого речення.
· Як ставляться розділові знаки в реченні, якщо слова автора стоять після прямої мови?
· Як пояснити те, що в реченнях із прямою мовою часто вживаються звертання?
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Самостійна робота. Скласти два речення з прямою мовою, щоб слова автора стояли то перед прямою мовою, то після неї (усно).
Диктант із коментуванням. Накреслити схеми вказаних учителем речень.
1. Вовк у лося запитав: «Ти чому рогатий став?» Лось сказав: «Тому рогатий, що рогаті мама й тато». «Ну й свистить в шпаківні шпак!» – дивувався в річці рак. (Є. Гуцало.) «Зіграєм в піджмурки!» – місяць сказав і за горою зник. «В піджмурки зіграємо!» – вітер прорік і у ліску затих. «Зіграєм у піджмурки!» – годинник пробив й зозулю замкнув на засув. «Зіграєм в піджмурки!» – сказав я собі, під ковдру заліз і заснув. (У. де ла Мер.)
2. У полі могила з вітром говорила: «Повій, вітре, буйнесенький, щоб я не чорніла!» Козак під’їжджає, дівчині гукає: «Дівча миле, чорнобриве, напій же коня». Та не вийшла дівчинонька, вийшла стара мати, взяла коня за поводи та й стала питати: «Сину ж ти мій, соколоньку, де тебе шукати?» Пишуть турки і татари старесеньким дідам: «Виходжайте, українці, проти орди з хлібом!» Та зійшлися старі діди і стали гадати: «Либонь, будем, милі браття, до Січі втікати». (Нар.творч.) Йде січове військо та співає стиха: «Як поборем воріженьків, не буде в нас лиха». Йде козацьке військо, пісня степом лине: «Як поборем воріженьків, слава не загине». (М. Гайворонський.) Лунає клич, лунає голосний: «Вперед, вперед, у бій святий! (А. Лотоцький.)
Самостійна робота. Переписати речення, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пряму мову підкреслити.
«А що ж мій кінь білогривий?» – Олег зап..тався. «Не п..тайся, милий княже!» – слуга обізвався. І поїхав Олег віщий, поїхав у гості, коло Дніпра на бер..зі оглядає кості. І Олег на білий череп наступив ногою і говорить: «Спи, мій коню, в мирі та спокою!» Він на череп наступає, пох..тнути хоче, а гадюка із черепа пнеться чер..з очі. І промовив Олег віщий: «Твоя правда, сивий! Згубив мене мій кінь вірний, мій кінь білогривий!» (За С. Руданським.)
V. Перевірка самостійної роботи учнів.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
§ 13, вправа 238.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.