Розробки уроків - Українська мова 3 клас
Урок № 3. Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості
Тема: Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості
Мета: розширити уявлення учнів про культуру мовлення і спілкування; вчити володіти словами ввічливості; розвивати навички етичних норм поведінки під час спілкування; сприяти розвитку пам'яті, активізації словника; виховувати увагу до мовленнєвого слова, повагу до людей і самих себе.
Обладнання: підручник, зошит.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Нам урок уже давно
Час розпочинати.
Будем знову мовлення
Наше розвивати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 8, впр. 8)
— Які держави світу ви знаєте?
— Якою мовою спілкуються в цих країнах?
2. Хвилинка каліграфії
ЧчЧч Ччча а р ів чарівна
У нашій рідній мові
Чарівні є слова.
Слова ці всім відомі,
Бо сила в них жива.
— Про які слова йдеться у вірші? Які слова ввічливості ви знаєте?
— Слова рідній, чарівні поділіть на склади для переносу.
3. Гра «Мікрофон»
— Для чого людям потрібна мова?
— Які мови є спорідненими до української мови?
— Як потрібно ставитися до своєї мови?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повинні з ’ясувати, що таке культура усного і писемного мовлення. Поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти культурою мовлення і високою культурою спілкування.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
— Поміркуйте і скажіть, яку людину називають культурною?
— Чим відрізняється культурна людина від некультурної?
— Що потрібно для того, щоб стати культурним?
2. Пояснення вчителя
— Культурна людина — це освічена, начитана, грамотна, добре вихована Людина, яка з повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на допомогу.
Культура мовлення ¾ це правильність, точність, виразність мовлення.
Пам’ятайте: слова — це ніби одяг для ваших думок. Щоб гарно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє слухати уважно.
3. Робота над текстом (с. 8, впр. 9)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Перекажіть його.
Словник
— Що означає слово делікатний?
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви.
— У першому реченні підкресліть слова, у яких букв більше, ніж звуків.
(Спілкування, людьми, свідчить)
4. Бесіда за таблицею
|
Мовлення |
|
Усне |
Писемне |
✵ передача думок в усній формі; ✵ використовує: міміку і жести, різну силу голосу, питальну або окличну інтонацію; ✵ має бути: правильним, точним, зрозумілим |
✵ усе написане або надруковане; ✵ використовує: літери, розділові знаки; ✵ має бути: правильним, грамотним, охайним |
— Що ми розуміємо під усним мовленням? Які вимоги до усного мовлення ви знаєте?
— Який ще вид мовлення вам відомий? Що таке писемне мовлення?
— Якими є вимоги до писемного мовлення?
— Чи обов’язково потрібен співбесідник під час використання писемного мовлення?
— Чому виникло письмо? (Писемне мовлення виникло у з в ’я з к у з потребою людини передавати інформацію на відстань або зберегти її для майбутніх поколінь. Писемне мовлення допомагає нам дізнаватися багато цікавого про наше минуле. Писемне мовлення необмежене в часі.)
5. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 8)
6. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота (с. 9, впр. 11)
— Виразно прочитайте сполучення слів із правильним наголосом.
— Спишіть ці сполучення слів і запам’ятайте.
— Яким видом мовлення ви користувалися?
— Чи подобається вам власна каліграфія письма? Оцініть свою роботу.
— Отже, що означає володіти культурою писемного мовлення? (Означає правильно, чітко, каліграфічно і без помилок писати. Охайний і розбірливий почерк — вияв поваги до того, хто читатиме написане тобою.)
— Оцініть роботу однокласника. Дайте йому поради щодо оформлення роботи, якщо це потрібно.
2. Аналіз мовленнєвих ситуацій
✵ Коли говориш — дивись у вічі співрозмовника.
Юрко з Тарасом розмовляв,
Крутився на всі боки,
Неначе він сорока;
До неба очі заводив,
В канаву зазирнув...
А Тарас терпів, терпів:
«Ти до кого говорив?»
Висновок
Коли до когось слово мовиш —
Дивися в очі тому, з ким говориш.
• Хочеш щоб тебе почули — не кричи.
Говори спокійно, чітко...
Юля з Танею зі школи
Йдуть по скверику поволі.
«Ой, дивись,— горлає Юля,—
Листя клена шелестять
І, як літачки, летять!»
«Ой-ой-ой,— верещить, заливається,—
Горобці у пилюці купаються!»
Чути Юлю аж ген, за майданом,
Може, Таня чує погано?
Висновок
Ну, звичайно, то дівчинці Юлі
Просто бракує мовної культури:
Спокійно треба говорити,
Не горлати, не шипіти..
• Слова вимовляй правильно.
«Я у театрі був учора
Мені сподобалась ігра»,—
Так повідомив друзям Коля...
Від сміху шибки задзвеніли в школі.
Висновок
Навчити Колю говорить давно пора:
Не можна так калічити слова.
• Слова вживай за призначенням.
Стрілись якось Рома й Вова,
«Я був на стадіоні вчора. Кльово!
Ми класно у футбола намотались...»
Висновок
Де слів таких вони набрались?
Хороші наші, Рома й Вова,
Хіба це, друзі, гарна мова?
Рідну мову треба знати,
Слова любити й поважати.
Говорити треба чемно,
Щоб слухати тебе було приємно.
3. Спілкуймося красно! (с. 9)
— Яких правил слід дотримувати, щоб наше мовлення було чітким?
4. Робота в парах (с. 9, впр. 10)
— Розгляньте малюнок і складіть діалог «Мій вихідний день».
Пам’ятка : під час побудови діалогу не забувайте про культуру спілкування.
— Прочитайте поради, подані у підручнику на с. 9.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що ви розумієте під культурою мовлення? (Це правильність, точність, виразність мовлення.)
— Хто краще говорить і пише? (Хто любить читати і вміє уважно слухати.)
— Як потрібно поводитися під час розмови?
— Чи використовуєте ви у мовленні чарівні слова?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 9, впр. 12.
— Складіть і запишіть три речення з трьома сполученнями слів із вправи 11.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.