Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 91. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

Мета: розширити знання учнів про іменник як самостійну частину мови, подати відомості про граматичні категорії іменника та лексико-граматичні розряди іменників; формувати комунікативні вміння доцільно та правильно використовувати іменники в усному та писемному мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати повагу до культури рідного народу.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Лексико-граматичні розряди іменників», таблиця «Граматичні категорії іменника».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Дайте відповіді на питання

· Пригадайте, яка частина мови називається іменником?

· Як називаються іменники, що відповідають на питання хто? Наведіть приклади.

· Як називаються іменники, що відповідають на питання що? Наведіть приклади.

· У чому полягає відмінність між власними та загальними назвами?

· Що таке конкретні та абстрактні іменники?

2. Робота в групах. Кожна група має проаналізувати одне речення за такою схемою: назвіть частини мови, які входять у речення; скільки іменників у реченні; скільки іменників — назв істот і неістот; скільки власних і загальних назв; скільки конкретних і абстрактних іменників.

1. Дід Максим привезе внучку Орисю до бабусі Марусі машиною «Таврія» з міста Херсона у село Клини. 2. З міста Львова на канікули приїхала поїздом у Крим до Чорного моря студентка Львівського університету Марія Крячко (З підручника).

3. З'ясуйте особливості іменників порівняно з іншими частинами мови. Уведіть подані іменники в речення, визначте їх синтаксичні функції.

Сум, мрія, двійка, самотність, покарання, висота.

IV. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Доповніть таблицю «Лексико-граматичні розряди іменників» власними прикладами.

Лексико-граматичні розряди іменників

2. З'ясуйте, які значення (лексичні чи граматичні) змінюються в іменниках при чергуванні звуків.

День — дня, віра — довір’я, річ — речі, пшоно — пшениця, робота — робітник, людина — людство, надія — Надія, лев — левиця, хлопець — хлопці, мрія — мрійливість — мрії, загін — погоня, море — в морі.

3. Розподільчий диктант. Запишіть групами іменники: з абстрактним значенням; з конкретним значенням.

Урок, рослина, актриса, надія, перемога, небо, мрія, стихія, біб, мураха, любов, життя, світанок, масло, гордість, мир, пшениця, день, повітря, зірка, любов, політика, дочка, полум’я, соловей, культура, вода, молоко, краса, чайка, кущ, ріка, лід, книга, характер, вогник, совість, сік, людина, комета, туман, мужність, лікар, ідеалізм, морква, вікно.

► Укажіть, коли іменники з конкретним значенням можуть уживатися в абстрактному значенні, і навпаки. Наприклад, дорога до села (конкретне значення) — дорога в життя (абстрактне). Складіть речення з такими словами.

4. Вибірковий диктант. Запишіть лише речовинні іменники.

Молоко, вода, пісок, крига, поле, Рим, карти, жито, пшениця, ріки, шахтар, учні, кохання, мука, камінь, сніг, юність, ручка, Петро, стіл, стихія, зима.

5. Знайдіть у реченнях іменники. Охарактеризуйте їх: конкретні, абстрактні, назви істот чи неістот, збірні чи речовинні.

1. Як добрий чорний хліб для їжі і як прозірна дзвонкова вода для пиття, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця, слово, зіткане з мужності й ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах). 2. Цього року добре зійшла озимина. Городина погано росте на солонцях. На базарі повно винограду й садовини (3 посібника). 3. В землі віки лежала мова і врешті вибилась на світ. О мово, ноче колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна (О. Олесь). 4. Малеча танцювала на майданчику (3 посібника). 5. Мрію я зібрать слова-жарини, з них вінок сплести трудівнику, воїну, що долю для людини виборов у непогідь важку. Мрію я словами відмикати людське серце (Л. Забашта).

6. Прочитайте. Випишіть з тексту іменники, що є назвами істот; назвами неістот.

Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як збереглись вони упродовж віків. А починалось опанування пісенними скарбами народу, прилучення до його обрядів, уявлень, вірувань з дитинства. Так, скажімо, поряд з «дорослими» є суто дитячі колядки та щедрівки, веснянки, русальні пісні. А в закличках і примовках, з якими діти зверталися до дощу, сонця, вітру, комах, рослин — сліди віри давньої людини у магічну силу слова й дії. Немало дитячих пісень, приспівок та віршиків зазнало їх власного творчого втручання, адже у дітей специфічне почуття смішного, особлива фантазія. Тут тварини, птахи, комахи сіють, жнуть, косять, прядуть, тчуть. Тож пісня ще раз нагадувала дитині про працю — основу життя. Були й такі, що допомагали випросити щось у товариша, налагодити стосунки після сварки, висміяти хвалька, дошкулити комусь (В. Довженок).

► Складіть діалог за порушеною в тексті темою, використовуючи збірні іменники.

7. Подумайте, чим відрізняються лексико-граматичні розряди іменників від суто граматичних категорій? Пригадайте, які граматичні категорії притаманні іменнику як частині мови? Перевірте себе за таблицею.

Граматичні категорії іменника

8. Поставте наведені назви істот та неістот у форми називного та знахідного відмінків однини і множини. Простежте зміни, що відбулися. Назвіть граматичні ознаки, якими розрізняються назви істот / неістот.

Змій, грім, метелик, програміст, синь, дощ, п’ятірка, Марійка, курча, тополя, народ, брат, товариш, колодязь, хустка, вікно, роман.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Напишіть твір про естетику родинних та календарних обрядів в Україні. Позначте у своєму тексті олівцем конкретні / абстрактні іменники, назви істот / неістот, збірні / речовинні поняття, власні / загальні назви.

ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти