Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 92. КАТЕГОРІЯ ЧИСЛА, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ТА ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ. ІМЕННИКИ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ В ОБОХ ЧИСЛОВИХ ФОРМАХ, МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ ОДНИНИ АБО МНОЖИНИ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ

Мета: розширити відомості десятикласників про категорію числа іменників та граматичні засоби її вираження; формувати вміння визначати іменники, що вживаються тільки в однині чи тільки в множині, правильно та доречно вживати їх у мовленні; удосконалювати вміння доводити свою думку; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити багатство граматичної будови української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Граматична категорія числа іменників».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте текст та знайдіть відповіді на питання.

· Що відображає категорія числа іменників?

· У протиставленні яких форм реалізується категорія числа?

· Чи словозмінна категорія числа?

· Чи належить наголос до засобів вираження категорії числа?

· На які групи за наявністю числа поділяються іменники?

· Чи може іменник малеча мати форму множини?

· Чи може іменник люди мати форму однини?

Категорія числа, як і категорія роду, є основною категорією в системі словотвору і словозміни іменників. Вона вказує на кількісний вияв того, що позначається самим іменником.

За значенням і формою в українській мові розрізняються два числа: однина і множина.

Однина може означати один предмет з ряду однорідних: завод, місто; множина вказує на роздільну множинність однорідних предметів: заводи, міста.

Однина може мати й інше значення: означати єдність, сукупність предметів як неподільне ціле, мати збірне, речовинне або абстрактне значення: селянство, листя; краса, радість; молоко, сіль. У таких іменниках форми множини або відсутні, або виникають, коли треба вказати на розгалужену множинність предметів з вищеназваними значеннями. Отже, поняття множинності не слід змішувати з поняттям сукупності або збірності.

Множина також може мати інше значення: може означати складні предмети (зябра, буси), парні предмети, складні дії (вибори), складні маси, речовини (консерви) та ін. У таких іменниках значення роздільної множинності поєднується із збірним, речовинним або абстрактним значенням.

З граматичного погляду категорія числа в українській мові характеризується:

а) системою відмінкових закінчень, окремих для однини і окремих для множини: однина — завод, заводу, заводові, заводом; множина — заводи, заводів, заводам, заводами;

б) відмінностями словотворчої структури співвідносних основ: основа іменників громадянин, киянин, вжитих у формі множини, втрачає суфікс -ин, який має значення одиничності (громадяни, кияни).

Іменники залежно від наявності в них тих або інших форм числа поділяються на три групи:

□ іменники, що вживаються як в однині, так і в множині;

□ іменники, що вживаються тільки в однині;

□ іменники, що вживаються тільки в множині.

Іменники, що вживаються як в однині, так і в множині, становлять найбільшу групу. До неї входять: а) назви предметів, що піддаються лічбі; б) вживані в переносному значенні власні назви, іменники з речовинним та іменники з абстрактним значенням.

Іменники, що вживаються тільки в однині, не утворюють форм множини, не піддаються лічбі, отже, й не сполучаються з кількісними числівниками.

Іменники, що вживаються тільки в множині, становлять в порівнянні з першими двома групами кількісно найменшу за своїм лексичним складом групу (З посібника).

«Граматична категорія числа іменників»

2. Робота за таблицею в міні-групах. Розгляньте таблицю «Граматична категорія числа іменників». Побудуйте лінгвістичне повідомлення про категорію числа іменників на основі отриманих відомостей.

3. Придумайте кілька іменників та визначте їх граматичну категорію числа:

□ абстрактні з суфіксами -изн(а), -ість, -інь;

□ іменники на позначення кількісно не окреслених грошових сум;

□ іменники на позначення почуттів, емоцій;

□ збірні з суфіксами -от(а), -ур(а), -ств(о), -цтв(о).

4. Доберіть до поданих слів пару в множині. Поставте наголос. Поміркуйте про його вплив на граматичну категорію числа іменників. Чи однакове лексичне значення мають слова? Складіть зі словами речення.

Вино, земля, вода, пісок, шовк, крупа.

Коментар учителя. Форма множини від одиничних іменників може утворюватися, але при цьому змінюється відтінок лексичного значення: перше слово в однині називає речовину, а друге (у множині) — сорти, види, вироби з цієї речовини.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прочитайте. Вкажіть, від яких іменників можна утворити форму множини. Обґрунтуйте свою думку. Визначте морфемний склад виділених слів.

Каміння, сум, хліб, студентство, бджола, жінка, камінь, океан, жіноцтво, пісок, взуття, ворота, ворона, олія, милосердя, погода, питання, дріжджі, людство, людина, зілля, бадилля, реалізм, роман, вибори, вимога, підручник, колиска, Харків, ліхтар, зупинка, квасолиння, відгомін, радість, кіннота, іменини.

2. Прочитайте речення. Визначте число виділених іменників. Чи можуть ці іменники мати паралельну форму? Доведіть свою думку.

1. Попереду, десь зовсім близько, впоперек шляху, синіло небо, позаду в просторих низинах на кілометри розкинулись плавні своєю клубкуватою, рябою від сонця, ніби зернястою зеленню (О. Гончар). 2. За гречками знову захвилювались дорідні жита, а ось у долині полягали снопи, як воїни (М. Стельмах). 3. Співи, танці, жарти, ігри в горюдуба, довгої лози, нелина, жмурки, гра на сопілці, ріжках, гуслях, грім бубнів, різні витівки і пустощі — чого тільки не набачилася й не наслухалася темна, таємнича купальська ніч, що здавалася ще темнішою і таємничішою від могутніх спалахів золотистого полум’я, крику наполоханих сов та ухканні лісовиків і русалок у непролазних нетрях і хащах предковічного лісу (В. Малик). 4. Шляхетська аристократія, вважаючи гуртківців зрадниками дворянського стану, зненавиділа їх, а надто Антоновича як провідника антишляхетських ідей (О. Киян). 5. Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано (І. Нечуй-Левицький).

3. Перекладіть наведені словосполучення українською мовою. Визначте число іменників.

Сухие листья, широкий Днепр, хороший студент, новые чернила, гуманное человечество, железная дверь, дорогая мебель, гусиные перья, лесные птицы.

4. Відредагуйте речення, виправивши помилки у використанні форм числа.

1. Фірма виготовляє друковану рекламну продукцію з паперів різного сорту. 2. Моя сестричка дуже любить наводити порядки в квартирі. 3. Вона принесла з крамниці дві пачки маслів. 4. Студентство прийшли на збори. 5. Моя подруга поїхала на курорт з мінеральною водою та цілющою гряззю.

5. Стилістичний експеримент. Прочитайте. З'ясуйте, до якого стилю належить текст. Замініть число іменників і простежте, як при цьому зміниться їхнє значення та зміст тексту. Чи завжди можлива така заміна?

Зима непомітно минала. Розтали буйні сніги. Зблиснули на яскравому сонці потічки, струмки. Попливли на Волхові крижини. Задзвеніло у весняній напрузі гілля дерев. Безхмарне небо загомоніло запаморочливим криком вороння, журавлиних ключів, що тяглися з вирію (Р. Іваненко).

Коментар учителя. Числові форми іменника мають стилістичні особливості. Так, іменники, що вживаються тільки в однині, переважно належать до книжних стилів — ділового і наукового. Це терміни й абстрактні іменники. З певною стилістичною метою іменники, які мають тільки однину, можуть вживатися як множинні: 1. Високоякісні сталі Запоріжжя знає увесь світ. 2. Болі і шуми в серці можна вилікувати.

Іменники в однині (замість множини) вживаються у військовій і спортивній справі: Кроком руш! На плече! До ноги! (З підручника).

6. Розподільчий диктант. Розподіліть подані іменники на групи: 1) ті, що мають форми однини і множини; 2) тільки однини; 3) тільки множини.

Зілля, картоплина, піхота, щипці, пожежа, двері, іржа, погода, чоловік, людство, кожух, професура, Запоріжжя, золото, морква, бадилина, ножиці, черевики, люстерко, радощі, мелодія, сани, звук, пригоди, Степан, заручини, горох, листя, штани, Карпати, вибори, олівець, ластівка, гордощі, гроші, вода, ліхтар, темнота, трембіта, лірник, сніг.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати твір на тему «Природа рідного краю», вживаючи іменники, що вживаються тільки в однині та іменники, що вживаються тільки в множині. Виписати окремо ці іменники та зробити їх морфемний розбір.