Розробки уроків - Математика 4 клас II семестр за підручником М. В. Богдановича - 2018

МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ БАГАTOЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ НА ОДНОЦИФРОВЕ ЧИСЛО

УРОК 75. ЗНАХОДЖЕННЯ ОДНІЄЇ ЗІ СТОРІН ПРЯМОКУТНИКА ЗА ЙОГО ПЛОЩЕЮ І ВІДОМОЮ ДРУГОЮ СТОРОНОЮ. ЗАДАЧІ, АНАЛОГІЧНІ ЗАДАЧАМ НА СПІЛЬНУ РОБОТУ. ДІЛЕННЯ ІМЕНОВАНИХ ЧИСЕЛ

Мета:

формування предметних компетентностей: вчити учнів знаходити довжину однієї сторони прямокутника за відомими площею та іншою стороною; закріпити вміння розв'язувати задачі на знаходження площі прямокутника і складати обернені; розвивати обчислювальні навички; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу та діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес;

комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;

соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;

інформаційної: розширити знання учнів про чарівність краєвидів та дивовижність куточків України (Яблуня-колонія);

громадянської: привернути увагу учнів до проблем охорони навколишнього середовища та сприяти його збереженню.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття: площа ділянки, одиниці вимірювання площі, іменовані числа. 

Міжпредметні зв'язки: українська мова, природознавство, мистецтво, літературне читання.

Обладнання: обчислювальні таблиці; картки для самостійної роботи; картки контролю; мультимедійне обладнання.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організація класу

Звучить музика-релакс «Звуки природи». ,,,

— Я — маленький листочок. Мене лагідно пестить сонечко, я йому усміхаюся. Ось до мене прилетів мій друг Вітерець. Зараз ми з ним пограємось. Вітерець мене гойдає вліво, вправо, вперед, назад. Ой, цього разу мій друг дмухнув на мене надто сильно і зірвав з рідної гілочки. Закружляв мене і поніс усе вище і вище в небо. Як же тут гарно! У небесній блакиті мене гойдають пухнасті хмаринки, я граюся з сонячними зайчиками. Ось один із них стрибнув на мене, і ми плавно спускаємося з ним на землю. Все тихіше, все легше, все нижче і нижче. Ось і земля зустріла нас своїми ласкавими обіймами. Ми із зайчиком зручно вмостилися під моїм рідним деревцем і тихенько заснули.

2. Актуалізація опорних знань

1) Літературна хвилинка. Робота над загадками.

✵ Кругле, рум’яне,

Я росту на гілці.

Люблять мене дорослі,

І маленькі дітки.

✵ Кисле й солодке

З кожицею гладкою.

Соковите, запашне

З м’якоттю лучистою.

Людям усім корисно.

Лікує від хвороб!

Навіть пташкам зябликам

Смачно. Це ж... (яблуко).

— Чим схожі загадки?

— Що ви знаєте про яблуню?

— Сьогодні ми дізнаємося про ще один з найкрасивіших куточків України...

2) Інформаційна хвилинка. Робота зі словником (або інформація з Інтернету: матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії).

Яблуня-колонія — особливий, унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України; визначна ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Орієнтовний вік — понад 200 років.

— Цікаве ще попереду...

3) Весела лічба (фронтально з використанням прийому «Мікрофон»).

✵ Росте 2100 лип ось в цій лісосмузі.

По 100 лип в ряду. Скільки ж рядів, друзі? (2100 : 100 = 21)

✵ 900 книг на 5 поличок поставлять хлоп’ята:

На 4 — по 70, арешту — нап’яту.

Подумайте, усміхніться, і не хмурте лиця,

Скажіть швидше: скільки книг на п’ятій полиці? (900 - 70 ∙ 4 = 620)

✵ Дітлахи нарвали вишень 150 кілограмів.

— А багато це, чи мало? — спитав Толик в мами.

— Полічи,— сказала мама,— скільки треба банок,

Якщо в кожну консервуємо по 3 кілограми? (150 : 3 = 50)

✵ В магазині аж три дні цукор продавали.

Перший день і другий день по 200 кілограмів.

А за третій продали більше у 2 рази

Ніж за перші ці два дні взяті, звісно, разом.

Скільки ж цукру продали в магазині за 3 дні? (200 ∙ 2 + 200 ∙ 2 ∙ 2 = 1200)

✵ Півник раз знайшов зернят,

Склав їх всі по 200 в ряд.

Наскладав аж 7 рядів,

Та злічити не зумів.

Хто ж півничку допоможе,

Скільки ж зернят, взнати зможе? (200 ∙ 7 = 1400)

✵ На підводу 10 мішків пшениці поклали,

І по 40 кілограмів в кожний насипали.

Тож прошу вас, любі діти, мені підказати,

Скільки ж усього пшениці в мішках будем мати? (40 ∙ 10 = 400)

✵ Су білки 1000 грибів.

Та просить лисиця:

— Білко, м’яса вже не їм,

Не скупись, ділися!

Половину з половини Дай мені грибочків,

Нагодую я синків

І маленьких дочок. (1000 : 2 - 500 : 2 = 250)

✵ Тато купив на базарі

3 кошики яблук.

В кожнім плодів по 140 штук.

Скільки всіх їх разом? (140 ∙ 3 = 420)

✵ На дереві 117 гнізд було,

По троє птахів в них жило.

Не полохайте ви їх,

А порахуйте, скільки всіх? (3 ∙ 117 = 351)

✵ Довга відстань від ставочка

До домівки у селі!

7/9 цього шляху

Пройшли качечки малі.

Залишилось 200 метрів

Малюкам додому йти.

А тобі всю відстань треба

У задачі цій знайти! (200 : 2 ∙ 9 = 900 м)

4) Каліграфічна хвилинка (фронтально з використанням прийому «Коментування»).

Відповіді: 21; 680; 50; 1200; 1400; 400; 250; 420; 351; 900.

Діти записують числа в порядку спадання, збільшуючи на 100.

1500; 1300; 1000; 780; 520; 500; 451; 350; 150; 121.

5) Робота за індивідуальними картками.

Картка 1

1. Обчислити.

7640 — 2150

6240 — 3810

5920 — 2760

2. Знайти значення виразів: а + b; а ∙ b, якщо а = 70, b = 80.

Картка 2

1. Обчислити.

6530 — 2140

5130 — 2710

4810 — 1650

2. Знайти значення виразів: а + b; а ∙ b, якщо а = 90, b = 60.

Картка 3

1. Обчислити.

8750 — 2160

8350 — 4910

6930 — 3870

2. Знайти значення виразів: а + b; а ∙ b, якщо а = 70, b = 60.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Повідомлення теми та мети уроку (фронтально з використанням прийому «Коло ідей»)

Гра «Математична розминка»

— Хто швидше знайде правильну відповідь?

Перетворення одиниць вимірювання

— Як знайти площу прямокутника? (Довжину помножити на ширину.)

— А якщо відома площа прямокутника і його довжина, як знайти ширину? (Площу розділити на довжину.)

Учитель записує формулу b = S : а.

— Запишіть формулу для знаходження ширини прямокутника, якщо відомі довжина і площа. (Учні записують формулу самостійно, один учень — на дошці.)

а = S : b.

— Знайдіть розмір невідомої сторони кожного прямокутника, якщо площа першого 12 см2, а довжина сторони 4, а площа другого 8 см2, а ширина сторони 2 см.

Висновок. Щоб знайти невідому довжину або ширину прямокутника за площею, необхідно площу розділити на відому довжину або ширину прямокутника.

b = S : а  а = S : b

— Яка тема нашого уроку?

2. Мотивація навчальної діяльності (з використанням прийому «Мікрофон»)

— Де в житті нам знадобляться знання про знаходження однієї зі сторін прямокутника за площею? (Відповіді учнів.)

3. Опрацювання навчального матеріалу

1) Робота за підручником (с. 102) (з використанням прийому «Коментування»).

а) Обчислення виразів № 620.

а ∙ 7 - 500, якщо а = 1095, то 1095 ∙ 7 - 500 = 7665- 500 = 7165;

3404 ∙ 8 - а, якщо а = 1095, то 3404 ∙ 8 - 1095 = 27 232 - 1095 = 26 137.

б) Обчислення виразів з поясненням № 621 (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).

36 т 9 ц : 3 ц = 369 ц : 3 ц = 123

4 т 8 кг : 2 кг = 4008 кг : 2 кг = 2004

15 км 250 м : 5 м = 15 250 м : 5 м = 3050

6 м 24 см : 3 см = 624 см : 3 см = 208

в) Самостійна робота над задачею № 622 (індивідуально з подальшою взаємоперевіркою).

Розв’язання:

1) 24 : 2 = 12 (см) — сума довжини і ширини;

2) 12 - 4 = 8 (см) — дві ширини;

3) 8 : 2 = 4 (см) — ширина;

4) 4 + 4 = 8 (см) — довжина.

— Знайдемо площу прямокутника:

4 ∙ 8 = 32 (см2).

Відповідь: 32 см2 площа прямокутника.

2) Фізкультхвилинка «Тренуємо емоції»

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

— Покажіть, як злякався (лося):

✵ заєць вовка;

✵ малюк, який заблукав у лісі;

✵ кошеня, на якого гавкає собака.

Покажіть, як утомився(лася):

✵ тато після роботи;

✵ мураха, який тягнув велику паличку;

✵ людина, яка підняла щось важке.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок.

3) Робота в «Літературно-художній» студії.

а) Інформаційна хвилинка.

Яблуня зростає у вигляді куща, який за площею займає близько 10 соток. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, а налічують близько 15 стовбурів-гілок, що приросли до землі. Особливістю яблуні (ніде більше невідомою) є її здатність до самостійного вкорінення гілками. Віття нахиляється до землі і пускає коріння, коли один зі стовбурів відмирає. Так яблуня продовжує собі життя. Набравшись сил, уже не гілки, а дерева піднімаються знову догори, рясно вкриваючись квітками навесні і червоно-білими, приємними на смак яблуками восени.

б) Історична хвилинка.

За легендою, дереву понад 220 років, адже посадив його нібито садівник князя Мещерського, що колись жив і був похований в Андріївці. Місцеві жителі назвали диво-яблуню «колонією». Квітує вона щороку, але щоразу плодоносить тільки одна її половина, а друга частина відпочиває. Яблука на смак — солодкі і терпкі.

У місцевих жителів існує повір’я, що ця яблуня розмножується, як кущ аґрусу або смородини через те, що кілька століть тому На неї хтось наклав прокляття.

Разом з іншими незвичайними природними об’єктами яблуня є однією з перлин природно-заповідного фонду України.

в) Гімнастика для очей «Неповторність Яблуні-колонії».

Поетапне малювання олівцем

Виставка учнівських робіт.

— На Сумщині є яблуня-колонія, а ми утворимо «Яблуневий сад учнів ... класу».

Учні прикріплюють свої яблучка на дошку-сад.

Кожне яблучко учнів класу росте,

Відкрити тепло душі й любов нас закликає.

Наповнені вони добром і серця щирого теплом.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Домашнє завдання

С. 102, № 622; 623.

2. Рефлексія (з використанням методу «Мікрофон»)

✵ Що нового дізналися на уроці?

✵ Яке завдання було найцікавішим?

✵ Як за площею прямокутника знайти невідому сторону?





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.