Уроки біології для 9 класів -

Людина
Кровообіг і лімфообіг
Практична робота №3

Тема. Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження.

Мета: навчитись визначати частоту серцевих скорочень за пульсом та артеріальний тиск в спокої і після дозованого навантаження; з’ясувати, чи відбуваються зміни в реакції серцево-судинної системи на дозоване навантаження, та пояснити причину цих змін.

Обладнання: годинник із секундною стрілкою (секундомір), манометр, підручник.

Хід роботи

1. Знайдіть пульсову точку на поверхні променевої кістки біля кисті.

2. Увімкніть секундомір і починайте рахувати упродовж 30 секунд у положенні сидячи. Одержане число помножте на два. Результати запишіть у таблицю.

3. Присядьте швидко 10 разів. Підрахуйте пульс відразу після навантаження, дані запишіть у таблицю.

4. Підрахуйте пульс після хвилинного та п’ятихвилинного відпочинку, запишіть дані у таблицю.


Стан організму

Частота пульсу

Спокій

Після 10 присідань

Через 1 хв. після навантаження

Через 5 хв. після навантаження

5. Виміряйте манометром артеріальний тиск на плечовій артерії в одного з учнів класу в стані спокою (в положеннях сидячи та стоячи). Результати запишіть у таблицю.

6. Виміряйте тиск після 10 присідань, через 2 та 5 хвилин після присідань. Запишіть дані у таблицю.


Стан організму

Артеріальний тиск

Максимальний

Мінімальний

1. Стан спокою:

а) у положенні сидячи;

б) у положенні стоячи.

2. Після 10 присідань

3. Через 2 хвилини

4. Через 5 хвилин


Довідка. Результати вважаються гарними, якщо після 10 присідань пульс і тиск нормалізуються не пізніше 2 хв. після їхнього закінчення.

7. Зробіть висновки, відповівши на запитання:

а) Чому при присіданнях відбувається пришвидшення пульсу та збільшення артеріального тиску?

б) Оцініть результати за станом нормалізації пульсу та артеріального тиску після присідання.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.