Біологія 8 клас - розробки уроків - Л.В. Мариненко 2016
Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи
ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА
Цілі уроку:
- освітня: ознайомити учнів з особливостями будови та роботи зорової сенсорної системи в організмі людини;
- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі зорової сенсорної системи;
- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування зорової сенсорної системи для збереження здоров'я людини.
Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами структури сенсорних систем, схема розміщення нервових центрів у корі головного мозку людини, таблиці зі схемою будови людського ока.
Базові поняття й терміни: зір, око, очне яблуко, оболонки ока, склоподібне тіло, зіниця, кришталик, сітківка, рогівка, брови, повіки, акомодація.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Питання для бесіди
1. Які сенсорні системи є у людини?
2. Які компоненти входять до складу аналізатора?
3. Де розташований кірковий центр зорового аналізатора?
4. Де розташований кірковий центр слухового аналізатора?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди
Судинна оболонка ока утворює рідину — вологу передньої та задньої камер ока. Передня камера — між рогівкою й райдужкою, задня
камера — між райдужкою та кришталиком. Вони постачають рогівку і кришталик поживними речовинами, оскільки останні не мають кровоносних судин.
Внутрішня оболонка — сітківка, прилягає зсередини до судинної, вистилає дно ока. Вона має декілька шарів: зовнішній шар — пігментні клітини (чорний пігмент — фусцин); далі йде шар рецепторних клітин — фоторецепторів (палички й колбочки); наступний шар — вставні нейрони, побудований із нервових клітин, аксони яких утворюють чутливий зоровий нерв.
Порожнини очного яблука містять кришталик і склоподібне тіло. Кришталик має вигляд двоопуклої лінзи, міститься позаду зіниці, здатний змінювати свою кривизну (опуклість), заломлювати й фокусувати пучок світла так, щоб зображення предметів на сітківці було чіткішим.
Склоподібне тіло лежить за кришталиком і займає більшу частину порожнини ока. Воно являє собою прозору драглисту масу, що не містить ні кровоносних судин, ні нервів. Склоподібне тіло зберігає кулясту форму ока.
Акомодація ока
Відчуття сприймання предмета буде тільки в тому випадку, коли його зображення падатиме на сітківку. У разі різного віддалення предметів від ока точне фокусування їх на сітківці досягається зміною кривизни кришталика. Ця здатність називається акомодацією.
Під час переведення погляду з далеко розташованих від ока предметів на близько розташовані війковий м’яз скорочується і кришталик, завдяки еластичності, стає більш опуклим. При цьому збільшується його заломлююча сила й зображення фокусується на сітківці. У разі віддалення предмета від ока напруження м’яза зменшується. Війкове тіло натягується й капсула кришталика стискує його. Від цього заломлююча сила зменшується. Око людини налаштоване на сприйняття далеко розташованих предметів.
Скорочення війкового м’яза починається тоді, коли предмет наближається на відстань 65 см, а максимальним буває за його розміщення на відстані 7-14 см від ока. Акомодація регулюється рефлекторно.
У людини різке зниження акомодаційної здатності настає після 40 років. На близькій відстані вона перестає розрізняти близькі предмети. Це явище старечої далекозорості.
Сприйняття світла, кольору
Коли дивитися на сітківку з боку зіниці, то на дні видно білувату круглу пляму — місце виходу зорового нерва; тут немає світлочутливих елементів (тому світлові промені не сприймаються), що й обумовило назву сліпа пляма. Дещо збоку від неї розташована зона найкращого бачення — жовта пляма (тут міститься найбільша кількість фоторецепторів).
У сітківці є близько 7 млн колбочок і 130 млн паличок. Палички містять зоровий пігмент родопсин; сприймають світло в умовах сутінкового освітлення. Колбочки містять зоровий пігмент йодопсин; сприймають кольори за достатньо яскравого освітлення. У складі родопсину і йодопсину є білок — опсин і окиснений вітамін А.
Колбочки — рецептори денного зору, здатні сприймати різні кольори. Кольоровий зір пояснюється тим, що в сітківці є три роди колбочок: одні збуджуються червоним світлом, другі — зеленим, треті — синім. Відчуття всіх інших кольорів виникає внаслідок збудження цих колбочок у різних співвідношеннях. Бувають випадки, коли людина не розрізняє деяких кольорів — кольорова сліпота, дальтонізм. Це пов’язано з порушенням функцій колбочок певного роду.
Хід променів світла через оптичний апарат: спочатку світло проходить через рогівку, рідину передньої камери, зіницю, кришталик, склоподібне тіло й, нарешті, потрапляє на сітківку. У випадках, коли промені світла, пройшовши через оптичні середовища ока, фокусуються не на сітківці, виникають аномалії зору: якщо попереду неї — короткозорість, якщо позаду — далекозорість. Для вирівнювання короткозорості використовують двояковгнуті, а далекозорості — двоякоопуклі лінзи окулярів.
У разі потрапляння світла на фоторецептори (колбочки й палички) в них виникають складні фотохімічні, електричні, йонні та ферментативні процеси, які зумовлюють нервове збудження — сигнал. Він надходить по зоровому нерву до підкіркових (чотиригорбкове тіло зорового горбу) центрів зору, потім спрямовується в кору потиличних часток мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Питання до учнів
1. Які оболонки має око?
2. Яку функцію виконує кришталик?
3. Який елемент ока сприймає зображення?
3. Що таке акомодація? Як вона відбувається?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
