Вивчення Біології в 6 класі - розробки уроків - І.В. Олійник 2014
ОРІЄНТОВНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
(2 год на тиждень, усього 70 год, із них 5 год — резервний час)
№ з/п |
Тема уроку |
Номер сторінки |
Дата |
|
|
ВСТУП (4 год) |
||||
1/1 |
Біологія — наука про життя. Основні властивості живого. |
7 |
||
2/2 |
Різноманітність життя. Основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії). Поняття про віруси. |
11 |
||
3/3 |
Біологія — багатогалузева наука. Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів. |
16 |
||
4/4 |
Застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, с/г, у справі охорони природи). |
19 |
||
|
ТЕМА 1. КЛІТИНА (10 год + 1 год резервного часу) |
||||
5/1 |
Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини. |
22 |
||
6/2 |
Збільшувальні прилади. Лупа. Світловий мікроскоп. Електронний мікроскоп. |
24 |
||
7/3 |
Практична робота № 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. |
27 |
||
8/4 |
Хімічний склад клітини. Речовини, що входять до складу клітини. |
29 |
||
9/5 |
Практична робота № 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. |
32 |
||
10/6 |
Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях. Лабораторне дослідження «Будова клітини листка елодеї». |
34 |
||
11/7 |
Будова рослинної і тваринної клітини. Спільні і відмінні ознаки. |
38 |
||
12/8 |
Надходження речовин у клітину. Лабораторне дослідження «Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї». |
42 |
||
13/9 |
Утворення нових клітин. Ріст клітин. |
45 |
||
14/10 |
Основні положення клітинної теорії. |
47 |
||
15/11 |
Контрольна робота № 1. Вступ. Клітина. |
50 |
||
|
ТЕМА 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ (8 год + 1 год резервного часу) |
||||
16/1 |
Амеба, інфузорія — одноклітинні організми. Середовище існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі. Лабораторне дослідження «Спостереження інфузорій». |
55 |
||
17/2 |
Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба — одноклітинні паразитичні організми. |
58 |
||
18/3 |
Евглена зелена як представник автогетеротрофних протистів, особливості її будови та процесів життєдіяльності. |
61 |
||
19/4 |
Хламідомонада, хлорела — одноклітинні водорості (середовище існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). |
63 |
||
20/5 |
Дріжджі — одноклітинні гриби. |
68 |
||
21/6 |
Бактерії — найменші одноклітинні організми. їхня роль у природі та значення в житті людини. Міні-проект «Чому скисає молоко». |
71 |
||
22/7 |
Вольвокс — колоніальний організм. Особливості будови та процесів життєдіяльності колоній вольвокса. |
75 |
||
23/8 |
Особливості будови і процесів життєдіяльності ульви та губок як найпростіших багатоклітинних організмів. |
79 |
||
24/9 |
Узагальнення і систематизація знань. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності. |
82 |
||
|
ТЕМА 3. РОСЛИНИ (20 год) |
||||
25/1 |
Рослина — живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин. |
87 |
||
26/2 |
Живлення рослин (мінеральне, повітряне). Дихання рослин. Рухи рослин |
90 |
||
27/3 |
Будова рослин. Клітина — одиниця будови і життєдіяльності рослинного організму. |
93 |
||
28/4 |
Тканини рослин і їх функції. |
95 |
||
29/5 |
Органи рослин. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення в ґрунті). Видозміни кореня. Лабораторне дослідження «Будова коренеплоду» (на прикладі моркви). |
97 |
||
30/6 |
Пагін: будова, основні функції. Брунька як зачатковий пагін. Розвиток пагона з бруньки. Лабораторне дослідження «Будова пагона. Будова бруньки». |
100 |
||
31/7 |
Стебло — вісь пагона. Будова стебла у зв’язку з функціями транспорту речовин. |
103 |
||
32/8 |
Видозміни пагона. Цибулина, кореневище як видозмінені пагони. Лабораторне дослідження «Будова цибулини». |
106 |
||
33/9 |
Листок — бічна частина пагона. Будова листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води. Видозміни листка. |
109 |
||
34/10 |
Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум «Вегетативне розмноження рослин». |
111 |
||
35/11 |
Квітка — орган статевого розмноження. Будова і різноманітність квіток. Лабораторне дослідження «Будова квітки». |
114 |
||
36/12 |
Суцвіття. Типи суцвіть. Біологічне значення суцвіть. |
118 |
||
37/13 |
Запилення. Пристосування рослин до різних способів запилення. Міні-проект «Квіти і комахи». |
122 |
||
38/14 |
Запліднення. Біологічне значення запліднення. |
124 |
||
39/15 |
Плід, його будова і значення. Типи плодів. Лабораторне дослідження «Будова плода». |
126 |
||
40/16 |
Насінина, її будова та значення. Способи поширення плодів та насіння. |
129 |
||
41/17 |
Вплив умов середовища на проростання насіння. Дослідницький практикум «Дослідження умов проростання насіння». |
131 |
||
42/18 |
Взаємозв’язок органів у рослинному організмі. |
134 |
||
43/19 |
Поняття про класифікацію рослин. |
137 |
||
44/20 |
Контрольна робота № 2 |
139 |
||
|
ТЕМА 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. (12 год + 2 год резервного часу) |
||||
45/1 |
Водорості. Середовище існування. Різноманітність водоростей та їх значення. Лабораторне дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей». |
143 |
||
46/2 |
Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин. Середовище існування та різноманітність. |
147 |
||
47/3 |
Мохи. Середовище існування, пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Лабораторне дослідження «Будова моху». |
152 |
||
48/4 |
Папороті. Плауни. Хвощі. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. |
153 |
||
49/5 |
Групи рослин, що розмножуються насінням. Голонасінні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Лабораторне дослідження «Будова голонасінних». |
158 |
||
50/6 |
Покритонасінні (Квіткові) рослини. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. |
162 |
||
51/7 |
Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. |
165 |
||
52/8 |
Сільськогосподарські рослини. |
166 |
||
53/9 |
Практична робота № 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах. |
167 |
||
54/10 |
Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). |
171 |
||
55/11 |
Життєві форми рослин. Пристосувальне значення життєвих форм. |
173 |
||
56/12 |
Рослинні угруповання. Основні типи рослинних угруповань. |
175 |
||
57/13 |
Значення рослин для існування життя на планеті. Значення рослин для людини. |
179 |
||
58/14 |
Узагальнення та систематизація знань учнів з теми. |
186 |
||
|
ТЕМА. 5 ГРИБИ (9 год) |
||||
59/1 |
Гриби. Особливості живлення грибів. |
187 |
||
60/2 |
Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. |
189 |
||
61/3 |
Розмноження та поширення грибів. |
191 |
||
62/4 |
Типи грибів. Симбіотичні мікоризоутворюючі шапинкові гриби. |
193 |
||
63/5 |
Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів. |
195 |
||
64/6 |
Лишайники. Загальна характеристика лишайників як симбіотичних організмів. Значення лишайників у природі та в житті людини. |
197 |
||
65/7 |
Сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження «Вивчення будови цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа». |
200 |
||
66/8 |
Паразитичні фітопатогенні (на прикладі трутовика) та зоопатогенні (на прикладі збудників мікозів людини) гриби. |
202 |
||
67/9 |
Значення грибів у природі та житті людини. |
205 |
||
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год) |
||||
68/1 |
Будова та життєдіяльність організмів. |
207 |
||
|
ЕКСКУРСІЇ |
||||
69/1 |
Екскурсія № 1. Різноманітність рослин рідного краю. |
210 |
||
70/2 |
Екскурсія № 2. Вивчення рослинних угруповань. |
212 |
||
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.