Усі уроки біології 10 клас - Р. С. Євсеєв 2018

Обмін речовин і перетворення енергії
Узагальнення знань з теми Обмін речовин і перетворення енергії

Цілі уроку:

освітня: узагальнити і закріпити знання про обмін речовин і перетворення енергії в клітині та організмі в цілому;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння важливості знань про процеси анаболізму для формування здорового способу життя.

Обладнання і матеріали: картки із завданнями.

Базові поняття і терміни: обмін речовин, перетворення енергії.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; наукове розуміння природи; уміння аналізувати, формулювати висновки; знання та розуміння фундаментальних принципів біології; збереження власного здоров'я.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які особливості обміну речовин в автотрофних організмів?

2. Які особливості обміну речовин у гетеротрофних організмів?

3. Як відбувається обмін вуглеводів, ліпідів та білків у організмі людини?

4. Яка роль дихання в забезпеченні організмів енергією?

5. Яка роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму? Наведіть приклади.

6. Яка роль вітамінів, мікро- та макроелеменів у обміні речовин?

7. Які речовини і як саме можуть негативно впливати на організм?

ІІІ. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ1

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйте повідомлення з теми «Історія розвитку генетики».


Див. додаток.





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.