Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 6. ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ. ОКЕАНИ.

ОКЕАНИ

ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН

Клімат та водні маси

Особливості кліматичних умов Індійського океану визначаються розташуванням його переважної частини в екваторіальних і тропічних широтах, а також впливом величезного масиву суходолу, який оточує океан із півночі. На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів, де кліматичні показники змінюються майже паралельно до екватора, в Індійському океані клімат північної та південної частин суттєво відрізняється.

Нерівномірне прогрівання води й суходолу сприяє утворенню мусонної циркуляції.

Восени та іноді навесні, у періоди міжсезоння, на півночі океану зароджуються тропічні циклони, під час яких утворюються ураганні вітри.

У південній частині океану циркуляція атмосфери інша. На південь від 10° пд. ш. панує південно-східний пасат.

На південь температури повітря поступово знижуються. Найхолодніше у високих широтах поблизу Антарктиди.

Іноді Індійський океан називають океаном «теплих вод», адже на його значних просторах температура поверхневих вод вища за +29 °С.

Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому океані (35—36,8 %о). Рекордсменами за солоністю є Червоне море (42 %о) та Перська затока (40 %о). Найменша солоність спостерігається в Бенгальській затоці (31,5 %о) та поблизу Антарктиди (33,7 %о).

Особливістю природи Індійського океану є Мусонна течія, створена дією мусонів. Це єдина у світі течія, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу на захід, зимова — із заходу на схід.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.