Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 17. ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: МАШИНОБУДУВАННЯ, ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА, БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЛЕГКА ТА ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВОСТІ

Легка промисловість

Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарів народного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея).

До легкої промисловості належать текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна галузі.

У структурі легкої промисловості України перше місце за обсягом виробництва посідає текстильна галузь, друге — швейна, третє — взуттєва.

Особливістю легкої промисловості є надзвичайна трудомісткість. Тому найбільше підприємств сконцентровано у великих містах, де є багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний чинник.

Бавовняна промисловість України працює на довізній сировині, тому найбільші підприємства розташовані насамперед у великих містах, через які проходять транспортні шляхи, — Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях.

Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, що працюють на місцевій і довізній сировині. Виробництво килимів зосереджено у Києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької

і Закарпатської областей.

Підприємства лляної промисловості розташовані в основному в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, де вирощується льон на льоноволокно.

Конопляно-джутова промисловість розвинена недостатньо й повністю працює на довізній сировині. Тому її підприємства є тільки в Одесі.

Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішно-шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розташовані у великих містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Житомирі та ін. Ті ж передумови визначають принципи розміщення швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розвитку збігаються.

Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно в невеликих містах — Балті (Одеська обл.), Жмеринці (Вінницька обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.). Винятком є Харків, де також розвинена ця галузь.