Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
Тема 15. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ ЯК НАУКА. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Трудові ресурси і зайнятість населення
Трудові ресурси — частина населення країни, яка бере або може брати участь у трудовій діяльності. 95 % трудових ресурсів України складає працездатне населення (жінки — 16—55 років, чоловіки — 16—60 років).
Зайнятість населення — це ступінь залучення людей до господарської діяльності і забезпечення робочими місцями. У світовій практиці, характеризуючи ступінь залучення населення до суспільно корисної праці, використовують поняття «економічно активне населення».
Економічно активне населення (ЕАН) — це частина населення країни, зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить прибуток.
Розподіл трудових ресурсів за галузями господарства залежить від попиту на них. У цілому у виробничій сфері України зайнято набагато більше трудових ресурсів, ніж у соціальній.
У розподілі населення працездатного віку в містах і селах є істотні відмінності. Серед міських жителів люди працездатного віку становлять близько 60 %, серед сільських — близько 50 % усіх жителів. Тобто міста України краще забезпечені людьми працездатного віку.
В Україні спостерігаються територіальні відмінності в забезпеченості трудовими ресурсами. Так, у Вінницькій, Волинській, Рівненській і Тернопільській областях, особливо у сільській місцевості, у зв’язку з відпливом молоді до міст не вистачає робочої сили в сільськогосподарському виробництві.
У зв’язку з переходом до ринкової економіки в Україні з’явилося таке явище, як безробіття. Безробітні — це люди працездатного віку, які спроможні і бажають працювати та активно шукають роботу. Офіційний рівень безробіття за даними Держкомстату України в 2009 р. склав 2,4 %.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.