Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
Тема 12. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ. РЕЛЬЄФ, ТЕКТОНІЧНА, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Тектонічні структури в межах України
Тектоніка — галузь геології, яка вивчає будову і рухи земної кори, зміни форм геологічних тіл під впливом цих рухів. Тектонічною будовою значною мірою зумовлюється характер рельєфу (розташування гірських хребтів та рівнин) та поширення родовищ корисних копалин.
Характеристика низовин і височин України
Назва форми рельєфу |
Географічне положення |
Середні висоти, м |
Максимальна висота, м |
Форми поверхні |
Інші особливості |
Південна частина Поліської низовини (до складу входить Словечансько-Овруцький кряж, 316 м) |
Крайня північ території України |
150—200 |
200 |
Рельєф рівнинний, зустрічаються гороподібні піднесення, вали, горби |
Заболоченість, заторфованість, багато прісних озер, резервуар підземних прісних вод — найбільший в Україні, ліси з переважанням сосни |
Придніпровська низовина |
Північна та центральна частини лівобережжя Дніпра |
50—170 |
236 |
Хвилястий характер рельєфу, яружно-балкова система, льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу |
Поширені мішано-лісові, лісостепові та частково степові ландшафти |
Причорноморська низовина (до складу входить Північно-кримська низовина) |
Південна частина України, дугоподібна смуга завширшки 120—150 км |
50—100 |
120 |
Поступово знижується до Чорного моря, часто зустрічаються яри, балки; уздовж узбережжя — осипи, обвали, зсуви |
Поверхня північно-кримської рівнини поступово знижується до Сиваша (висота над рівнем моря — 40 м) |
Закарпатська низовина (частина Середньо-дунайської рівнини) |
Південно-західна частина Закарпаття |
100—200 |
369 |
Плоска, східчаста, слабонахилена до річки Тиса |
Розорано майже 50 % площі |
Подільська височина |
Південно-західна частина України |
280—320 |
471 (г. Камула) |
Поверхня дуже розчленована; виділяються пасма: Кременецькі гори, Гологори, Вороняки, Опілля, Розточчя, Товтри |
Поширені карстові форми рельєфу |
Волинська височина |
Від річки Західний Буг до західних кордонів Житомирської області |
220—250 |
342 (Мізоцький кряж) |
Слабохвиляста, розчленована долинами, балками, ярами |
Поширені карстові форми рельєфу |
Хотинська височина |
Межиріччя Дністра та Пруту |
350—400 |
515 (г. Берда) |
Поверхня розчленована притоками річок Прут і Дністер |
Більша частина височини вкрита буковими та дубовими лісами |
Придніпровська височина |
Уздовж правого берега Дніпра |
Від 150—170 на півдні до 220— 240 на півночі |
323 (Канівські гори) |
Плоска, хвиляста, подекуди горбиста, наявний загальний нахил на південний схід |
Розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками |
Приазовська височина |
Південний схід України |
150—300 |
324 (г. Бельмак- Могила) |
На поверхню виходять кристалічні породи, які утворюють підвищення — так звані «могили» |
Порізана ярами, балками, долинами річок |
Донецька височина (складається з Донецького кряжа та Бахмут-Торецької рівнини) |
Схід України |
175—300 |
367 (г. Могила Мечетна) |
Трапляються осипи, обвали, зсуви, карстові форми |
Дуже поширені антропогенні форми — вугільні терикони, відвали, кар’єри |
Територія України розташована у межах:
✵ давньої (докембрійської) Східноєвропейської платформи (більша частина);
✵ молодих (палеозойських) Західноєвропейської та Скіфської платформ;
✵ Середземноморського (альпійського) складчастого поясу, представленого Карпатською та Кримською складчастими системами.
Східноєвропейська платформа — одна з найдавніших на Землі — має докембрійський вік, її формування закінчилося близько 2 млрд. років тому. У межах Східноєвропейської платформи на території України виділяють складові частини: Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина тощо.
Характеристика основних тектонічних структур
Назва тектонічної структури |
Географічне положення у межах України |
Стисла характеристика |
Відповідні форми рельєфу |
І. Східноєвропейська платформа |
|||
1. Український щит (УкЩ) |
Тягнеться з північного заходу від центральної частини Рівненщини та Житомирщини на південний схід (до Азовського моря) |
Завдовжики понад 1000 км, завширшки — 100—250 км. Складена метаморфізованими породами віком близько 3,5— 1,6 млрд. років. У багатьох місцях кристалічні породи виходять на поверхню |
Придніпровська та Приазовська височини |
2. Волино-Подільська плита |
Західна частина України |
Плита розчленована на окремі блоки. На південному заході вона переходить у Галицько-Волинську западину, де глибина залягання фундаменту сягає 7000 м |
Волинська і Подільська височини |
3. Дніпровсько-Донецька западина |
Північно-східна частина України |
Потужність осадового чохла складає 18—20 км |
Придніпровська низовина |
4. Причорноморська |
Південний схил Східно-Європейської платформи |
Заповнена різноманітними континентальними морськими відкладеннями потужністю близько 2 км |
Причорноморська низовина |
ІІ. Західноєвропейська платформа |
Крайній захід України між Карпатською складчастою системою та західним краєм Східноєвропейської платформи |
Фундамент цієї молодої платформи вкритий пластами осадових порід, що ніби «спаяли» її з Євразійською літосферною плитою |
Височини Розточчя, Опілля |
ІІІ. Скіфська платформа |
Охоплює рівнинну частину Кримського півострова, прилеглу до нього частину північного шельфу Чорного моря та більшість території дна Азовського моря |
Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500— 1500 м на півдні до 3000—6000 м на півночі |
Рівнини Кримського півострова |
IV. Карпатська складчаста система |
Західна частина України |
Альпійська епоха горотворення. Різноманітний склад гірських порід: сланці, пісковики, вапняки, конгломерати |
Гори Карпати |
V. Кримська складчаста система |
Південь України. Із півночі обмежена Скіфською платформою, з півдня — глибоководною западиною Чорного моря |
Мезозойська складчастість та альпійська епоха горотворення. Гори складені переважно глинистими сланцями, пісковиками, вапняками, мергелями |
p class=MsoNormal> Кримські гори |