Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Суб’єкт наукового пізнання
Наукова діяльність

Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та/або пошук шляхів їхнього застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Види наукової діяльності: науково-технічна, науково-педагогічна, науково-організаційна.

Науково-технічна діяльність — наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для розв'язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних і гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) напрацювання (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Науково-педагогічна діяльність — педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах та закладах післядипломної освіти, що пов'язана з науковою та/або науково-технічною діяльністю (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Науково-організаційна діяльність — діяльність, спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності (Закон України «Про наукову і науково- технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результатом якого є система понять, законів і теорій. Фундаментальні і прикладні наукові дослідження.

Фундаментальні наукові дослідження — теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їхні взаємозв'язки. Результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтуються на безпосереднє практичне використання (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Прикладні наукові дослідження — теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей. Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або удосконалення наявних матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних і суспільних завдань (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Науковий результат як нове знання, здобуте у процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, повідомлення про науково-дослідницьку роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1774-VIII від 06.12.2016).

Науково-прикладний результат — нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, завершене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Зв'язок наукової діяльності та інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність — діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та напрацювань і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг (Закон України «Про інноваційну діяльність» № 5460-17 від 16.10.2012).





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.