Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018
Передмова
«Теорія і методологія географічної науки» — навчальна дисципліна, яку у Львівському національному університеті імені Івана Франка вивчають студенти географічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» галузі знань 10 Природничі науки, спеціальності 106 Географія, спеціалізацій «Фізична географія», «Геоморфологія і палеогеографія», «Економічна географія і геоекономіка», «Охорона природи і збалансоване природокористування», «Просторове планування і геоурбаністика», «Ґрунтознавство і управління земельними ресурсами», «Картографія та геоінформаційні системи».
Актуальність навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» зумовлена процесами теоретизації географії у зв'язку з:
✵ модернізацією об'єкт-предметної сфери географії, ноосферизацією геопізнання;
✵ формуванням конвергентних (міждисциплінарних), трансдисциплінарних напрямків географічних досліджень і посиленням системності географічного знання;
✵ необхідністю визначення перспективних напрямків розвитку географічної науки;
✵ необхідністю збереження географії у зв'язку з «боротьбою», яка провадиться за просторове знання іншими науками, та підвищення її престижу у науковому середовищі.
Метою навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» є систематизація й узагальнення студентами знання теорій, концепцій, законів, закономірностей, головних категорій географічної науки; ознайомлення зі сучасною літературою щодо теоретичних і методологічних проблем географічної науки.
Унаслідок вивчення дисципліни студентові необхідно
знати:
✵ об'єктну і предметну сутність географічної науки;
✵ головні загальнонаукові, загальногеографічні, природничо- і суспільно- географічні учення, теорії, концепції, гіпотези, категорії;
✵ сутність загальногеографічних, природничо- і суспільно-географічних законів і закономірностей;
✵ головні теоретико-методологічні проблеми географічної науки;
✵ систему методів географічних досліджень;
✵ новітні наукові напрямки природничої і суспільної географії;
уміти:
✵ визначати місце географії у загальній системі наук і системі наук про Землю;
✵ аналізувати чинні схеми класифікації географічної науки;
✵ розкривати обсяг і зміст фундаментальних понять географічної науки, значення поняттєво-термінологічних систем для засвоєння теорії і методології географічної науки;
✵ аналізувати досягнення географічної науки;
✵ використовувати набуті знання у вирішенні прикладних проблем;
володіти:
✵ компетенцією коректного використання компонентів наукового знання при розкритті теоретико-методологічних і прикладних аспектів розвитку географічної науки, здійсненні власних наукових пошуків;
✵ поняттєво-категоріальною системою наукового пізнання;
✵ базовими знаннями із фундаментальних положень географічної науки в обсязі, необхідному для здійснення індивідуальних наукових досліджень.
Навчальна дисципліна «Теорія і методологія географічної науки» займає важливе місце у структурі навчальних дисциплін магістрів-географів Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона ґрунтується на знаннях, отриманих студентами при вивченні навчальних дисциплін програми підготовки бакалавра — «Історія географії», «Основи загальної фізичної географії», «Основи загальної суспільної географії», «Філософія», тісно пов'язана із нормативними навчальними дисциплінами «Землелогія», «Концептуальні засади філософії довкілля і природокористування», «Методологія і організація наукових досліджень», а також вибірковими навчальними дисциплінами «Сучасні концепції світової географії людини», «Концепції сучасного природознавства»1.
Зміст навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» розроблено на основі відповідних положень щодо підготовки фахівців у сфері географії профілю освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», норм і традицій вищої університетської освіти та вимог Болонського процесу.
Теоретико-методологічною основою навчальної дисципліни є учення про науку, що розвивається у рамках філософії і загального наукознавства. Зміст навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки»:
Змістовий модуль 1
Наукознавчі засади навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки»
Тема 1. Зміст і завдання навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки».
Тема 2. Головні теоретико-методологічні засади сучасного наукознавства.
Тема 3. Суб'єкт наукового пізнання.
Тема 4. Методи наукового пізнання.
Тема 5. Система наукового знання.
Змістовий модуль 2
Теоретико-методологічні аспекти географічної науки
Тема 6. Об'єкт і предмет географічної науки.
Тема 7. Структура географічної науки.
Тема 8. Системна методологія і теоретизація географії.
Тема 9. Еволюція географії як зміна наукових парадигм.
Тема 10. Головні теоретико-методологічні проблеми природничої географії.
Тема 11. Головні теоретико-методологічні проблеми суспільної географії.
Вивчення навчальної дисципліни забезпечить формування у магістрів-географів системи компетенцій, які є критеріями оцінки якості знань:
загальнонаукові компетенції: базові уявлення про головні теоретичні та методологічні напрацювання географічної науки, що сприяють розумінню причинно-наслідкових зв'язків розвитку природи і суспільства й умінь їхнього використання у професійній і соціальній діяльності;
професійні компетенції: базові уявлення про чинники розвитку географічної науки; засвоєння теорії і методології географічної науки; здатність професійно використовувати теоретико-методологічні знання для прогнозування розвитку географії, висвітлення нових аспектів її досліджень;
інструментальні компетенції: навички управління інформацією; дослідницькі навички; знання іноземної мови; навички роботи з комп'ютером;
соціально-особистісні компетенції: креативність, здатність до системного мислення; наполегливість у досягненні мети; толерантність; функціональна грамотність; відкритість і чутливість до розмаїття.
Знання, отримані у процесі вивчення навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки», розширюють географічний і загальнонауковий кругозір магістрів-географів. Вони зможуть користуватися ними при вивченні інших географічних дисциплін, при підготовці магістерських робіт, а також у майбутній професійній діяльності.
Ми щиро вдячні колегам, які сприяли підготовці та виданню цього навчального посібника. Зокрема, науковому редактору видання Заслуженому діячеві науки і техніки України, завідувачу кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка професорові Олегові Шаблію; рецензентам — доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Ользі Заставецькій; доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України Іванові Ковальчуку; доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка Степанові Позняку.
Будемо вдячні за висловлені зауваження, пропозиції, побажання щодо поліпшення змісту, структури й інформаційного наповнення навчального посібника.
1 Джерело: Освітня професійна програма підготовки магістра у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 106 Географія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/осв_прогр_магістр_106_геогр.pdf; Освітня професійна програма підготовки бакалавра у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 106 Географія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/03/ осв_прогр_бак_106_геогр.pdf.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.