Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Передмова

«Теорія і методологія географічної науки» — навчальна дисципліна, яку у Львівському національному університеті імені Івана Франка вивчають студенти географічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» галузі знань 10 Природничі науки, спеціальності 106 Географія, спеціалізацій «Фізична географія», «Геоморфологія і палеогеографія», «Економічна географія і геоекономіка», «Охорона природи і збалансоване природокористування», «Просторове планування і геоурбаністика», «Ґрунтознавство і управління земельними ресурсами», «Картографія та геоінформаційні системи».

Актуальність навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» зумовлена процесами теоретизації географії у зв'язку з:

✵ модернізацією об'єкт-предметної сфери географії, ноосферизацією геопізнання;

✵ формуванням конвергентних (міждисциплінарних), трансдисциплінарних напрямків географічних досліджень і посиленням системності географічного знання;

✵ необхідністю визначення перспективних напрямків розвитку географічної науки;

✵ необхідністю збереження географії у зв'язку з «боротьбою», яка провадиться за просторове знання іншими науками, та підвищення її престижу у науковому середовищі.

Метою навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» є систематизація й узагальнення студентами знання теорій, концепцій, законів, закономірностей, головних категорій географічної науки; ознайомлення зі сучасною літературою щодо теоретичних і методологічних проблем географічної науки.

Унаслідок вивчення дисципліни студентові необхідно

знати:

✵ об'єктну і предметну сутність географічної науки;

✵ головні загальнонаукові, загальногеографічні, природничо- і суспільно- географічні учення, теорії, концепції, гіпотези, категорії;

✵ сутність загальногеографічних, природничо- і суспільно-географічних законів і закономірностей;

✵ головні теоретико-методологічні проблеми географічної науки;

✵ систему методів географічних досліджень;

✵ новітні наукові напрямки природничої і суспільної географії;

уміти:

✵ визначати місце географії у загальній системі наук і системі наук про Землю;

✵ аналізувати чинні схеми класифікації географічної науки;

✵ розкривати обсяг і зміст фундаментальних понять географічної науки, значення поняттєво-термінологічних систем для засвоєння теорії і методології географічної науки;

✵ аналізувати досягнення географічної науки;

✵ використовувати набуті знання у вирішенні прикладних проблем;

володіти:

✵ компетенцією коректного використання компонентів наукового знання при розкритті теоретико-методологічних і прикладних аспектів розвитку географічної науки, здійсненні власних наукових пошуків;

✵ поняттєво-категоріальною системою наукового пізнання;

✵ базовими знаннями із фундаментальних положень географічної науки в обсязі, необхідному для здійснення індивідуальних наукових досліджень.

Навчальна дисципліна «Теорія і методологія географічної науки» займає важливе місце у структурі навчальних дисциплін магістрів-географів Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона ґрунтується на знаннях, отриманих студентами при вивченні навчальних дисциплін програми підготовки бакалавра — «Історія географії», «Основи загальної фізичної географії», «Основи загальної суспільної географії», «Філософія», тісно пов'язана із нормативними навчальними дисциплінами «Землелогія», «Концептуальні засади філософії довкілля і природокористування», «Методологія і організація наукових досліджень», а також вибірковими навчальними дисциплінами «Сучасні концепції світової географії людини», «Концепції сучасного природознавства»1.

Зміст навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки» розроблено на основі відповідних положень щодо підготовки фахівців у сфері географії профілю освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», норм і традицій вищої університетської освіти та вимог Болонського процесу.

Теоретико-методологічною основою навчальної дисципліни є учення про науку, що розвивається у рамках філософії і загального наукознавства. Зміст навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки»:

Змістовий модуль 1

Наукознавчі засади навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки»

Тема 1. Зміст і завдання навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки».

Тема 2. Головні теоретико-методологічні засади сучасного наукознавства.

Тема 3. Суб'єкт наукового пізнання.

Тема 4. Методи наукового пізнання.

Тема 5. Система наукового знання.

Змістовий модуль 2

Теоретико-методологічні аспекти географічної науки

Тема 6. Об'єкт і предмет географічної науки.

Тема 7. Структура географічної науки.

Тема 8. Системна методологія і теоретизація географії.

Тема 9. Еволюція географії як зміна наукових парадигм.

Тема 10. Головні теоретико-методологічні проблеми природничої географії.

Тема 11. Головні теоретико-методологічні проблеми суспільної географії.

Вивчення навчальної дисципліни забезпечить формування у магістрів-географів системи компетенцій, які є критеріями оцінки якості знань:

загальнонаукові компетенції: базові уявлення про головні теоретичні та методологічні напрацювання географічної науки, що сприяють розумінню причинно-наслідкових зв'язків розвитку природи і суспільства й умінь їхнього використання у професійній і соціальній діяльності;

професійні компетенції: базові уявлення про чинники розвитку географічної науки; засвоєння теорії і методології географічної науки; здатність професійно використовувати теоретико-методологічні знання для прогнозування розвитку географії, висвітлення нових аспектів її досліджень;

інструментальні компетенції: навички управління інформацією; дослідницькі навички; знання іноземної мови; навички роботи з комп'ютером;

соціально-особистісні компетенції: креативність, здатність до системного мислення; наполегливість у досягненні мети; толерантність; функціональна грамотність; відкритість і чутливість до розмаїття.

Знання, отримані у процесі вивчення навчальної дисципліни «Теорія і методологія географічної науки», розширюють географічний і загальнонауковий кругозір магістрів-географів. Вони зможуть користуватися ними при вивченні інших географічних дисциплін, при підготовці магістерських робіт, а також у майбутній професійній діяльності.

Ми щиро вдячні колегам, які сприяли підготовці та виданню цього навчального посібника. Зокрема, науковому редактору видання Заслуженому діячеві науки і техніки України, завідувачу кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка професорові Олегові Шаблію; рецензентам — доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Ользі Заставецькій; доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України Іванові Ковальчуку; доктору географічних наук, професорові, завідувачу кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка Степанові Позняку.

Будемо вдячні за висловлені зауваження, пропозиції, побажання щодо поліпшення змісту, структури й інформаційного наповнення навчального посібника.


1 Джерело: Освітня професійна програма підготовки магістра у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 106 Географія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/осв_прогр_магістр_106_геогр.pdf; Освітня професійна програма підготовки бакалавра у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 106 Географія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/03/ осв_прогр_бак_106_геогр.pdf.





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.