Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010
Розділ 1. Закономірності географії ґрунтів і ґрунтового покриву. Карти ґрунтів і ґрунтово-географічного районування світу та України
1.3. Ґрунтово-географічне районування світу та України
1.3.2. Ґрунтово-географічне районування світу
Схема ґрунтово-географічного районування світу (рис. 1.3) із виділенням ґрунтово-біокліматичних поясів та областей складена М. М. Розовим і М. М. Строгановою 1979 р. При розробленні схеми районування узагальнено матеріали вітчизняних і зарубіжних ґрунтознавців та географів з дослідження і картографування ґрунтів світу, умов їхнього формування та закономірностей поширення.

Рис. 1.3. Схема ґрунтово-біокліматичних поясів та областей світу (за М. М. Розовим та М. М. Строгановою, 1979).
Полярні — П — пояси: П1 — Північноамериканська, П2 — Євразійська області. Бореальні — Б — пояси: Бореальні тайгово-лісові — Б1 — Північноамериканська, Б2 — Ісландсько-Норвезька, Б3 — Європейсько-Сибірська, Б4 — Берінгово-Охотська, Б5 — Вогняноземельська; Бореальні мерзлотно-тайгові, Бм1 — Північноамериканська, Бм2 — Східносибірська області. Суббореальні — СБ — пояси: Суббореальні лісові — СБл1 — Північноамериканська східна, СБл2 — Північноамериканська західна, СБл3 — Західноєвропейська, СБл4 — Східноазійська, СБл5 — Південноамериканська, СБл6 — Новозеландсько-Тасманська області; Суббореальні степові — СБ1 — Північноамериканська, СБ2 — Євразійська, СБ3 — Південноамериканська; Суббореальні пустельні й напівпустельні — СБп1 — Центральноазійська, СБп2 — Північноамериканська, СБп3 — Південноамериканська області. Субтропічні — СТ — пояси: Субтропічні вологолісові — СТл1 — Північноамериканська, СТл2 — Східноазійська, СТл3 — Південноамериканська, СТл4 — Австралійська області; Субтропічні посушливі — СТ1 — Північноамериканська, СТ2 — Середземноморська, СТ3 - Східноазійська, СТ4 — Південноамериканська, СТ5 — Південноафриканська, СТ6 - Австралійська області; Субтропічні пустельні й напівпустельні — СТп1 — Північноамериканська, СТп2 — Афро-Азійська, СТп3 — Південноамериканська, СТп4 — Південноафриканська, СТп5 — Австралійська області. Екваторіально-тропічний — Т —пояс: Екваторіально-тропічні вологолісові — Тл1 — Американська, Тл2 — Африканська, Тл3 — Австрало-Азійська області; Тропічні саванні — Т1 — Центральноамериканська, Т2 - Південноамериканська, Т3 - Афро-Азійська, Т4 — Австралійська області; Тропічні пустельні й напівпустельні — Тп1 — Південноамериканська, Тп2 — Афро-Азійська, Тп3 - Південноафриканська, Тп4 — Австралійська області
Схема ґрунтово-географічного районування світу та складені на її основі таблиці 1.1 і 1.2 дають змогу оцінити загалом географію ґрунтового покриву й основних типів ґрунтів, якість земельних ресурсів суші та шляхи їхнього раціонального використання й охорони в розрізі ґрунтово-біокліматичних поясів і ґрунтово-біокліматичних областей.
Таблиця 1.1
Розподіл ґрунтового покриву земної суші за ґрунтово-біокліматичними поясами й областями, % (за М. Розовим та М. Строгановою, 1979)
|
Пояси |
Області |
|||
|
вологі (гумідні) |
перехідні |
сухі (аридні) |
всього |
|
|
Екваторіально -тропічний |
20 |
13 |
9 |
42 |
|
Субтропічні |
5 |
6 |
9 |
20 |
|
Суббореальні |
4 |
6 |
6 |
16 |
|
Бореальні |
18 |
- |
- |
18 |
|
Полярні |
4 |
- |
- |
4 |
|
Разом |
51 |
25 |
24 |
100 |
Таблиця 1.2
Ґрунтово-біокліматичні області та основні типи ґрунтів світу (за М. Розовим та М. Строгановою, 1979)
|
Області та основні типи ґрунтів |
Загальна площа |
Оброблювані землі |
Кормові угіддя |
Ліси |
|
млрд га / % від усієї площі |
||||
|
Екваторіально-тропічні вологі - червоно-жовті і червоні фералітні |
2,59/19,42 |
0,19/13,19 |
0,23/10,46 |
1,12/30,27 |
|
Тропічні посушливі і сухі -коричнево-червоні і червоно-бурі |
1,74/13,04 |
0,22/15,28 |
0,21/9,55 |
0,38/10,27 |
|
Тропічні напівпустельні та пустельні — червонувато-бурі та інші |
1,30/9,75 |
0,01/0,69 |
0,31/14,09 |
- |
|
Субтропічні вологі - червоноземи і жовтоземи |
0,66/4,95 |
0,13/9,03 |
0,05/2,27 |
0,30/8,11 |
|
Субтропічні посушливі та сухі — коричневі та сіро-коричневі |
0,86/6,45 |
0,22/15,28 |
0,17/7,73 |
0,21/5,68 |
|
Субтропічні напівпустельні та пустельні — сіроземи та інші |
1,06/7,94 |
0,08/5,56 |
0,27/12,27 |
0,02/0,54 |
|
Суббореальні вологі - бурі лісові |
0,60/4,50 |
0,20/13,89 |
0,06/2,73 |
0,24/6,49 |
|
Суббореальні посушливі та сухі — чорноземи і каштанові |
0,79/5,92 |
0,25/17,36 |
0,20/9,09 |
0,04/1,08 |
|
Суббореальні напівпустельні і пустельні — бурі, сіро-бурі та інші |
0,79/5,92 |
0,01/0,69 |
0,24/10,91 |
- |
|
Бореальні тайгово-лісові - підзолисті і дерново-підзолисті |
1,54/11,54 |
0,13/9,03 |
0,14/6,36 |
0,80/21,62 |
|
Бореальні мерзлотно-тайгові — мерзлотно-тайгові та інші |
0,84/6,30 |
- |
0,05/2,27 |
0,56/15,14 |
|
Полярні - тундрові й арктичні |
0,57/4,27 |
- |
0,27/12,27 |
0,03/0,81 |
|
Усього |
13,34/100 |
1,44/100 |
2,20/100 |
3,70/100 |
Легенда до карти ґрунтів України
|
Номер на карті |
Назва ґрунту |
|
1 |
Дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані |
|
2 |
Дерново-середньопідзолисті супіщані |
|
3 |
Дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані |
|
4 |
Дерново-середньопідзолисті супіщані |
|
5 |
Дерново-середньо та сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні (Передкарпаття) |
|
6 |
Ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти |
|
7 |
Темно-сірі опідзолені |
|
8 |
Чорноземи опідзолені |
|
9 |
Темно-сірі реградовані |
|
10 |
Чорноземи реградовані |
|
іі |
Чорноземи типові малогумусні та слабогумусні |
|
12 |
Чорноземи типові середньогумусні |
|
13 |
Чорноземи звичайні мало- та середньогумусні глибокі та ті самі міцелярно-карбонатні |
|
14 |
Чорноземи звичайні середньогумусні |
|
15 |
Чорноземи звичайні малогумусні та ті самі міцелярно-карбонатні |
|
16 |
Чорноземи звичайні малогумусні неглибокі та ті самі міцелярно-карбонатні |
|
17 |
Чорноземи південні малогумусні та слабогумусовані та ті самі міцелярно-карбонатні |
|
18 |
Чорноземи переважно солонцюваті на важких глинах |
|
19 |
Чорноземи та дернові ґрунти щебенюваті на елювії щільних безкарбонатних порід (пісковиків та сланців) |
|
20 |
Чорноземи та дернові ґрунти щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (мергелю, крейди, вапняку) |
|
21 |
Чорноземи типові залишково солонцюваті |
|
22 |
Чорноземи південні залишково солонцюваті |
|
23 |
Лучно-чорноземні |
|
24 |
Лучно-чорноземні поверхнево солонцюваті |
|
25 |
Лучно-чорноземні глибоко солонцюваті |
|
26 |
Темно-каштанові залишково солонцюваті |
|
27 |
Темно-каштанові солонцюваті |
|
28 |
Каштанові солонцюваті |
|
29 |
Лучні |
|
30 |
Лучні солонцюваті |
|
31 |
Лучно-болотні та болотні |
|
32 |
Торфово-болотні ґрунти та торфовища низинні |
|
33 |
Солонці переважно солончакові |
|
34 |
Лучно-чорноземні та дернові осолоділі глейові ґрунти та солоді |
|
35 |
Дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками |
|
35К |
Дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками та чорноземними піщаними ґрунтами, місцями з кучугурним рельєфом |
|
36 |
Дернові опідзолені суглинкові ґрунти та оглеєні їх види |
|
37 |
Буроземно-підзолисті ґрунти та поверхнево оглеєні їх види |
|
38 |
Бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти в комплексі з оглеєними їх відмінами |
|
39 |
Дерново-буроземні та гірсько-лучні ґрунти |
|
40 |
Коричневі гірські щебенюваті ґрунти |
Із поданих даних бачимо, що майже половину (42%) всієї площі ґрунтового покриву земної суші займає екваторіально-тропічний пояс. До того ж, більша частина площі поясу розташована в областях гумідного і перехідного клімату. Ця обставина визначає виняткову значимість ґрунтів екваторіально-тропічного поясу в загальному земельному фонді Землі, особливо на перспективу, оскільки в землеробському використанні тут перебуває менше 8% площі ґрунтів поясу. Сьогодні найосвоєнішими для землеробства (від 20-25 до 31-33%) є ґрунти вологих (гумідних) та помірно сухих кліматичних областей суббореального і субтропічного поясів (чорноземи і каштанові, бурі лісові, коричневі та сіро-коричневі, червоноземи і жовтоземи).
Перша публікація: 01/01/2010
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.