Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 1. Закономірності географії ґрунтів і ґрунтового покриву. Карти ґрунтів і ґрунтово-географічного районування світу та України
1.3. Ґрунтово-географічне районування світу та України
1.3.2. Ґрунтово-географічне районування світу

Схема ґрунтово-географічного районування світу (рис. 1.3) із виділенням ґрунтово-біокліматичних поясів та областей складена М. М. Розовим і М. М. Строгановою 1979 р. При розробленні схеми районування узагальнено матеріали вітчизняних і зарубіжних ґрунтознавців та географів з дослідження і картографування ґрунтів світу, умов їхнього формування та закономірностей поширення.

Рис. 1.3. Схема ґрунтово-біокліматичних поясів та областей світу (за М. М. Розовим та М. М. Строгановою, 1979).

Полярні — П — пояси: П1 — Північноамериканська, П2 — Євразійська області. Бореальні — Б — пояси: Бореальні тайгово-лісові — Б1 — Північноамериканська, Б2 — Ісландсько-Норвезька, Б3 — Європейсько-Сибірська, Б4 — Берінгово-Охотська, Б5 — Вогняноземельська; Бореальні мерзлотно-тайгові, Бм1 — Північноамериканська, Бм2 — Східносибірська області. Суббореальні — СБ — пояси: Суббореальні лісові — СБл1 — Північноамериканська східна, СБл2 — Північноамериканська західна, СБл3 — Західноєвропейська, СБл4 — Східноазійська, СБл5 — Південноамериканська, СБл6 — Новозеландсько-Тасманська області; Суббореальні степові — СБ1 — Північноамериканська, СБ2 — Євразійська, СБ3 — Південноамериканська; Суббореальні пустельні й напівпустельні — СБп1 — Центральноазійська, СБп2 — Північноамериканська, СБп3 — Південноамериканська області. Субтропічні — СТ — пояси: Субтропічні вологолісові — СТл1 — Північноамериканська, СТл2 — Східноазійська, СТл3 — Південноамериканська, СТл4 — Австралійська області; Субтропічні посушливі — СТ1 — Північноамериканська, СТ2 — Середземноморська, СТ3 - Східноазійська, СТ4 — Південноамериканська, СТ5 — Південноафриканська, СТ6 - Австралійська області; Субтропічні пустельні й напівпустельні — СТп1 — Північноамериканська, СТп2 — Афро-Азійська, СТп3 — Південноамериканська, СТп4 — Південноафриканська, СТп5 — Австралійська області. Екваторіально-тропічний — Т —пояс: Екваторіально-тропічні вологолісові — Тл1 — Американська, Тл2 — Африканська, Тл3 — Австрало-Азійська області; Тропічні саванні — Т1 — Центральноамериканська, Т2 - Південноамериканська, Т3 - Афро-Азійська, Т4 — Австралійська області; Тропічні пустельні й напівпустельні — Тп1 — Південноамериканська, Тп2 — Афро-Азійська, Тп3 - Південноафриканська, Тп4 — Австралійська області

Схема ґрунтово-географічного районування світу та складені на її основі таблиці 1.1 і 1.2 дають змогу оцінити загалом географію ґрунтового покриву й основних типів ґрунтів, якість земельних ресурсів суші та шляхи їхнього раціонального використання й охорони в розрізі ґрунтово-біокліматичних поясів і ґрунтово-біокліматичних областей.

Таблиця 1.1

Розподіл ґрунтового покриву земної суші за ґрунтово-біокліматичними поясами й областями, % (за М. Розовим та М. Строгановою, 1979)

Пояси

Області

вологі (гумідні)

перехідні

сухі (аридні)

всього

Екваторіально -тропічний

20

13

9

42

Субтропічні

5

6

9

20

Суббореальні

4

6

6

16

Бореальні

18

-

-

18

Полярні

4

-

-

4

Разом

51

25

24

100

Таблиця 1.2

Ґрунтово-біокліматичні області та основні типи ґрунтів світу (за М. Розовим та М. Строгановою, 1979)

Області та основні типи ґрунтів

Загальна площа

Оброблювані землі

Кормові угіддя

Ліси

млрд га / % від усієї площі

Екваторіально-тропічні вологі - червоно-жовті і червоні фералітні

2,59/19,42

0,19/13,19

0,23/10,46

1,12/30,27

Тропічні посушливі і сухі -коричнево-червоні і червоно-бурі

1,74/13,04

0,22/15,28

0,21/9,55

0,38/10,27

Тропічні напівпустельні та пустельні — червонувато-бурі та інші

1,30/9,75

0,01/0,69

0,31/14,09

-

Субтропічні вологі - червоноземи і жовтоземи

0,66/4,95

0,13/9,03

0,05/2,27

0,30/8,11

Субтропічні посушливі та сухі — коричневі та сіро-коричневі

0,86/6,45

0,22/15,28

0,17/7,73

0,21/5,68

Субтропічні напівпустельні та пустельні — сіроземи та інші

1,06/7,94

0,08/5,56

0,27/12,27

0,02/0,54

Суббореальні вологі - бурі лісові

0,60/4,50

0,20/13,89

0,06/2,73

0,24/6,49

Суббореальні посушливі та сухі — чорноземи і каштанові

0,79/5,92

0,25/17,36

0,20/9,09

0,04/1,08

Суббореальні напівпустельні і пустельні — бурі, сіро-бурі та інші

0,79/5,92

0,01/0,69

0,24/10,91

-

Бореальні тайгово-лісові - підзолисті і дерново-підзолисті

1,54/11,54

0,13/9,03

0,14/6,36

0,80/21,62

Бореальні мерзлотно-тайгові — мерзлотно-тайгові та інші

0,84/6,30

-

0,05/2,27

0,56/15,14

Полярні - тундрові й арктичні

0,57/4,27

-

0,27/12,27

0,03/0,81

Усього

13,34/100

1,44/100

2,20/100

3,70/100

Легенда до карти ґрунтів України

Номер на карті

Назва ґрунту

1

Дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані

2

Дерново-середньопідзолисті супіщані

3

Дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані

4

Дерново-середньопідзолисті супіщані

5

Дерново-середньо та сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні (Передкарпаття)

6

Ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти

7

Темно-сірі опідзолені

8

Чорноземи опідзолені

9

Темно-сірі реградовані

10

Чорноземи реградовані

іі

Чорноземи типові малогумусні та слабогумусні

12

Чорноземи типові середньогумусні

13

Чорноземи звичайні мало- та середньогумусні глибокі та ті самі міцелярно-карбонатні

14

Чорноземи звичайні середньогумусні

15

Чорноземи звичайні малогумусні та ті самі міцелярно-карбонатні

16

Чорноземи звичайні малогумусні неглибокі та ті самі міцелярно-карбонатні

17

Чорноземи південні малогумусні та слабогумусовані та ті самі міцелярно-карбонатні

18

Чорноземи переважно солонцюваті на важких глинах

19

Чорноземи та дернові ґрунти щебенюваті на елювії щільних безкарбонатних порід (пісковиків та сланців)

20

Чорноземи та дернові ґрунти щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (мергелю, крейди, вапняку)

21

Чорноземи типові залишково солонцюваті

22

Чорноземи південні залишково солонцюваті

23

Лучно-чорноземні

24

Лучно-чорноземні поверхнево солонцюваті

25

Лучно-чорноземні глибоко солонцюваті

26

Темно-каштанові залишково солонцюваті

27

Темно-каштанові солонцюваті

28

Каштанові солонцюваті

29

Лучні

30

Лучні солонцюваті

31

Лучно-болотні та болотні

32

Торфово-болотні ґрунти та торфовища низинні

33

Солонці переважно солончакові

34

Лучно-чорноземні та дернові осолоділі глейові ґрунти та солоді

35

Дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками

35К

Дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками та чорноземними піщаними ґрунтами, місцями з кучугурним рельєфом

36

Дернові опідзолені суглинкові ґрунти та оглеєні їх види

37

Буроземно-підзолисті ґрунти та поверхнево оглеєні їх види

38

Бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти в комплексі з оглеєними їх відмінами

39

Дерново-буроземні та гірсько-лучні ґрунти

40

Коричневі гірські щебенюваті ґрунти

Із поданих даних бачимо, що майже половину (42%) всієї площі ґрунтового покриву земної суші займає екваторіально-тропічний пояс. До того ж, більша частина площі поясу розташована в областях гумідного і перехідного клімату. Ця обставина визначає виняткову значимість ґрунтів екваторіально-тропічного поясу в загальному земельному фонді Землі, особливо на перспективу, оскільки в землеробському використанні тут перебуває менше 8% площі ґрунтів поясу. Сьогодні найосвоєнішими для землеробства (від 20-25 до 31-33%) є ґрунти вологих (гумідних) та помірно сухих кліматичних областей суббореального і субтропічного поясів (чорноземи і каштанові, бурі лісові, коричневі та сіро-коричневі, червоноземи і жовтоземи).





Перша публікація: 01/01/2010

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.