Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 20. Картографування ґрунтового покриву
20.3. Класифікація ґрунтових обстежень за масштабом

Різний зміст ґрунтово-картографічних досліджень, який визначено їхнім призначенням, спричиняє необхідність використання різних масштабів для ґрунтових обстежень. Масштаб визначає не тільки зовнішню технічну форму зображення ґрунтового покриву на ґрунтових картах чи картосхемах, тобто детальність і точність картографічного зображення ґрунтових контурів, але й насамперед ступінь докладності та повноти польового вивчення ґрунтів. Вірогідну детальну ґрунтову карту чи картосхему, на яких з високою точністю відображено реальну просторову мозаїку ґрунтового покриву, можна отримати лише в результаті детального вивчення території.

На практиці виявлено ступінь точності зображення ґрунтових контурів, необхідний для досягнення поставленої мети при тому чи іншому масштабі карти або плану, обсяг польових спостережень і досліджень, необхідний для обґрунтування виділення ґрунтових контурів у природі та забезпечення повноти й детальності карти чи плану за різних масштабів ґрунтового знімання. Окрім того, детальність ґрунтових обстежень зумовлена метою та завданням певних наукових і виробничих розробок у різних природних умовах.

За масштабом ґрунтово-картографічні знімання поділяють на такі категорії:

1. Детальні - від 1:200 до 1:5 000.

2. Великомасштабні - від 1:10 000 до 1: 50 000.

3. Середньомасштабні - від 1:100 000 до 1:300 000.

4. Дрібномасштабні - дрібніший від 1:300 000.

Детальні ґрунтові обстеження. Детальними називають ґрунтові обстеження, що дають змогу складати карти та плани, де з великою детальністю і точністю відображено ґрунтовий покрив території. До цієї категорії належать знімання в масштабах від 1:200 до 1:5 000.

На детальних ґрунтових картах можна показати найдрібнішу ґрунтову неоднорідність (комплекс, плямистість) або елементарний ґрунтовий ареал. Якщо вважати, що мінімальний розмір добре помітних на ґрунтовій карті просторових зображень дорівнює, як це засвідчує практика, 10-12 мм, або при більш чи менш опуклій конфігурації близько 5 мм діаметром (20 мм² на плані), то для того, щоб «плями» ґрунтів відповідних розмірів на місцевості були чітко зображені на планах, необхідним є масштаб не менше 1:500. Прикладом може слугувати картографування солонцевих комплексів. У цьому масштабі можна показати ЕҐА, діаметр якого в природі 3 м (на плані діаметр контуру дорівнює 6 мм).

Масштаби 1:2 000-1:5 000 дають змогу відобразити на плані ґрунтові контури діаметром 10-25 м у природі (близько 5 мм на плані), відповідно мінімальну площу ґрунтових контурів - від 80 до 500 м². При графічній можливості проведення меж ґрунтових контурів на плані 1 мм їхня точність за вказаних масштабів на місцевості становить 4-10 м. Отже, існує можливість провести картування ЕҐА невеликих розмірів і точного нанесення їхніх меж, якщо вони чітко виражені в природі.

Практично ж у разі ґрунтового знімання у зазначених масштабах ґрунтознавці показують більші контури і з меншою точністю відображають межі, ніж це допускають графічні можливості.

Картографічною основою при детальних ґрунтових зніманнях слугують топографічні карти, рідше — плани землеустрою заданого масштабу. Важливо мати зображення рельєфу, де горизонталі проведено через 25-50 см (залежно від масштабу), для чого виконують спеціальне топографічне знімання. Наявність горизонталей значно полегшує ґрунтове обстеження та підвищує точність.

Зазначимо, що для отримання високої точності детальних ґрунтових планів і карт недостатньо тільки вибрати великий масштаб знімання. Для цього насамперед потрібне дуже ретельне обстеження площі й точна, найліпше інструментальна, прив’язка як ґрунтових розрізів, так і, по можливості, меж ґрунтових виділів.

Ґрунтові знімання у масштабах, що перевищують 1:1 000 потребують великої густоти закладання ґрунтових розрізів. Використання звичайних розрізів-шурфів у цьому випадку є дорогою й трудомісткою операцією та дуже псує ґрунтовий покрив, що є небажаним. Тому замість копання шурфів застосовують буріння.

Картографування ґрунтів у масштабах до 1:1 000 використовують на невеликих площах, головно при науково-дослідних роботах на дослідних ділянках, на ключах під час вивчення структури ґрунтового покриву, при закладанні ділянок для стаціонарних спостережень за ґрунтами та земельними ресурсами, при організації моніторингу ґрунтів і ґрунтового покриву.

Ґрунтово -картографічні дослідження у масштабах 1:2 000-1:5 000 виконують частіше, насамперед у разі обстеження ґрунтів дослідних станцій, закладання садів і виноградників, розсадників і плантацій, під час будівництва шляхів і проектування складних зрошувальних систем, для вивчення структури ґрунтового покриву методом вкладених ключів, для бонітетної чи вартісної оцінки невеликих територій (фермерські господарства тощо).

Великомасштабні ґрунтові обстеження. До категорії великомасштабних ґрунтових знімань належать дослідження, в результаті яких можна скласти ґрунтові карти й картосхеми в масштабах 1:10 000-1:50 000. Картографування ґрунтів у цих масштабах дає змогу виділити ґрунтові контури з мінімальними розмірами, рівними 0,25-1,5 га на місцевості (20-25 мм² на плані).

На відміну від детальних ґрунтових планів, при великомасштабних ґрунтових дослідженнях на картах зображають зазвичай тільки поєднання - ґрунтові комбінації більші за площею, ніж ЕҐА чи комплекси.

Загалом великомасштабні ґрунтові дослідження, не маючи за мету максимально детально виявити й відобразити просторову різноманітність ґрунтового покриву, все ж таки дають змогу виявити у природі та показати на картосхемі особливості ґрунтового покриву окремих виробничих площ. Великомасштабні ґрунтові обстеження є найважливішим видом ґрунтово-картографічних робіт і знаходять якнайширше використання для правильного вирішення різноманітних господарських завдань у сільському та лісовому господарствах. Їх покладено в основу ґрунтового обстеження територій сільськогосподарських підприємств і лісництв, здійсненого в Україні.

Ґрунтові обстеження середніх масштабів. Ґрунтово-картографічні дослідження у масштабах 1:100 000-1:300 000 — це особлива категорія знімань як щодо змісту, так і щодо засобів технічного виконання. Ґрунтові знімання цих масштабів дають змогу відобразити лише загальний характер ґрунтового покриву великих земельних масивів. На картах цих масштабів можна виділити мінімальний контур площею 20 га при масштабі 1:100 000 і 80 га при масштабі 1:200 000.

Середньомасштабні ґрунтові обстеження задовільно вирішують завдання картографування ґрунтового покриву значних територій в основних його рисах, фіксуючи розміщення фонових ґрунтів з огляду на форми макрорельєфу й інші зміни ландшафтів на макрорівні. Зміст ґрунтових контурів на картах значно узагальнюється, межі контурів проводять схематично.

Середньомасштабні ґрунтові обстеження використовують переважно для картографування ґрунтів адміністративних районів і областей, невеликих за площею країн. Ґрунтові карти середніх масштабів складають не тільки способом безпосереднього ґрунтового знімання, але й за допомогою узагальнення (генералізації) ґрунтових карт більшого масштабу.

Головне призначення ґрунтових карт середніх масштабів — бути науковою основою обліку земельних ресурсів за якістю ґрунтів у межах великих адміністративних районів. За допомогою середньомасштабних ґрунтових карт більш обґрунтовано вирішують деякі питання сільськогосподарського планування: спеціалізацію окремих господарств і розподіл посівних площ; визначення площ, які потребують зрошення чи осушення, інших меліорацій; проведення ґрунтового районування; ведення загальнодержавного моніторингу ґрунтів, ґрунтового покриву та земельних ресурсів.

Дрібномасштабні ґрунтові обстеження. Ґрунтові карти в масштабах, дрібніших від 1:300 000, вважають дрібномасштабними. Такі карти складають чи після спеціально організованих маршрутних польових ґрунтових знімань, чи виконують методом складання на основі ґрунтових карт більшого масштабу.

Спеціальні дрібномасштабні ґрунтові обстеження проводять у ході первинного дослідження природних умов і, зокрема, ґрунтового покриву, з метою загальнодержавного обліку і господарської оцінки земельних ресурсів.

Складання узагальнених дрібномасштабних ґрунтових карт за наявними матеріалами проводять з метою загального обліку земельних фондів або ж для вирішення тих чи інших спеціальних проблем сільськогосподарського виробництва, які потребують знань ґрунтових умов великих територій (областей, країни загалом, окремих регіонів).

Під час складання дрібномасштабних карт у деяких випадках виникає потреба коригування, ув’язування первинних знімань і додаткової характеристики окремих площ, де картування ґрунтів раніше не проводилося. У такому випадку складання карт у камеральних умовах необхідно супроводжувати польовими дослідженнями.

Виконуючи польові дрібномасштабні ґрунтові обстеження великих територій, часто використовують екстраполяцію — поширення даних маршрутних і ключових досліджень на обширні площі з подібними умовами.

Зміст ґрунтових карт дрібного масштабу, природно, є дуже генералізованим і схематичним. Виокремлені при дрібних масштабах ґрунтові ареали засвідчують переважаючі фонові ґрунти і, в ліпшому випадку, ще один, другий за площею, ґрунт (позамасштабним знаком).

Так звані оглядові ґрунтові карти складають тільки за ґрунтовими картами більших масштабів у камеральних умовах (масштаби 1:2 500 000-1:5 000 000).

Дослідження ґрунтового покриву і картографування ґрунтів (ґрунтове знімання) складається з трьох робочих періодів: підготовчого, польового, камерального.

Підготовчі роботи мають забезпечити успішне виконання запланованих ґрунтових досліджень. Підготовка стосується програмних, методичних, організаційних і технічних питань, від своєчасного та правильного вирішення яких здебільшого залежить успіх польових робіт.

Польовий період ґрунтових досліджень є головним за значенням і найскладнішим за виконанням. У польовий період ґрунтознавець має зробити всі необхідні спостереження, вивчити на місцевості та описати ґрунти за прийнятою програмою і методикою, відібрати необхідні зразки ґрунтів, гірських порід, рослин для подальшого їхнього огляду та аналізу, здійснити картографування ґрунтового покриву, тобто скласти польову (попередню) ґрунтову карту. Завдання ґрунтознавця в польовий період — отримати найбільшу кількість фактичних даних про ґрунти досліджуваної території та матеріалів для подальшого їхнього вивчення. Польовий період є етапом, який значною мірою визначає успіх ґрунтово- картографічних робіт.

У камеральний період усі зібрані польові матеріали необхідно ретельно перевірити, а також уточнити аналітичними дослідженнями зразків ґрунтів. Результати польових і лабораторних досліджень, літературних чи фондових матеріалів необхідно проаналізувати та відповідно оформити у вигляді авторського оригіналу ґрунтової карти, супровідних картограм і ґрунтового нарису.