Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 19. Агровиробниче групування, бонітування ґрунтів та оцінка земель
19.1. Агровиробниче групування ґрунтів

Агровиробниче групування ґрунтів — це виокремлення серед різноманіття ґрунтів певної території однорідних груп ґрунтів, які характеризуються однаковими або близькими агрономічними показниками і вимагають однотипних ґрунтово-меліоративних заходів.

Головними критеріями об’єднання ґрунтів в агрогрупи є: належність ґрунтів до однієї ґрунтово-кліматичної зони й підзони; генетична подібність ґрунтів, що виражається в однотиповості профілю, в подібності материнських порід, фізичних, водно-фізичних, хімічних і фізико-хімічних властивостей; однорідність ґрунтових контурів, або наявність певного ступеня неоднорідності ґрунтів; ступінь прояву негативних ознак, які визначають необхідність застосування тих чи інших меліорацій; близький рівень родючості ґрунтів.

Агровиробниче групування ґрунтів України групується на уніфікації ознак і стандартному кодуванні 222-х агрогруп та їх підрозділів у номенклатурному списку. Кожна група має свій номер і поділяється на розряди за гранулометричним складом з узгодженим кодуванням: а — пухкопіщані, б — глинисто-піщані, в — супіщані, г — легкосуглинкові, д — середньосуглинкові, е — важкосуглинкові і легкоглинисті, є — середньо- і важкоглинисті. Додатковими літерами позначають: ж — середньощебенюваті; з —сильнощебенюваті, к — кам’янисті.

Оскільки ґрунти з однаковою назвою можуть мати відмінності в умовах залягання, то агровиробничі групи доповнюють ландшафтними характеристиками 16-ти підгруп, які поділяють за відповідними ухилами (від 0° до > 12°).

Агровиробнича група отримує назву, в якій зазначають генетико-екологічну приналежність ґрунтів, різновид гранулометричного складу і місцеположення за рельєфом. Наприклад, «чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкосуглинкові на широких вододільних плато 0-1°» позначають шифром «53г І», де «53» є шифром власне агрогрупи і «г» — шифр гранулометричного складу, «І» —за умовами залягання (0-1° - широкі вододільні плато).

Агровиробничі групи ґрунтів, об’єднані у номенклатурний список, є базовими одиницями бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінки сільськогосподарських земель. Агровиробничі групи ґрунтів — це також класифікація їх за придатністю для розробки проектів раціонального використання земель, окультурення і охорони ґрунтів.

Для виробничої оцінки всіх відмін ґрунтів і подальшого використання ґрунтової карти безпосередньо в господарстві складають картограму агровиробничих груп.

Мета агровиробничого групування ґрунтів - об’єднання ґрунтових відмін з близькими агровиробничими властивостями. Це зумовлює об’єднання окремих контурів у більші масиви, для яких можна розробляти однакові заходи агротехніки та однакове сільськогосподарське використання.

Складаючи пропозиції з підвищення родючості ґрунтів для кожної агровиробничої групи, спочатку передбачають великомасштабні заходи: зрошувальні або осушувальні меліорації, заходи з рекультивації порушених ґрунтів, протиерозійні заходи, в разі необхідності рекомендують розчистити поля від кущів чи збирати каміння. За даними визначення кислотності та гранулометричного складу роблять висновок про необхідність вапнування і визначають дози вапна. Для солонцюватих ґрунтів радять застосовувати гіпсування. Враховуючи дані про кількість рухомих форм фосфору, калію і азоту, для ґрунтів або агровиробничих груп, які недостатньо забезпечені цими поживними елементами, необхідно визначити дози тих чи інших мінеральних добрив відповідно до вирощуваних культур. За даними про запаси гумусу в ґрунті необхідно дати рекомендації щодо збагачення ґрунтів органічними речовинами (посів трав, внесення органічних добрив - гною, суміші торфу і гною, торфу, компостів, посів сидеральних культур на піщаних ґрунтах); у порадах слід дати пропозиції з обробітку ґрунтів (наприклад, поглиблення орного шару). Окремо розробляють агровиробничі пропозиції для сіножатей і пасовищ. Необхідно зауважити, що всі рекомендації узагальнені. Більш детально їх опрацьовують у разі складання спеціалізованих картограм, наприклад, картограм запасів поживних речовин, картограм вапнування, картограм потужності гумусового шару тощо. Багаторічний досвід засвідчує, що для того, щоб можна було досягти певної віддачі від впровадження рекомендованих заходів, треба картограми агровиробничих груп або типів земель доповнювати спеціальними картограмами з детально розробленими рекомендаціями. Особливо важливе значення має доведення цих пропозицій до кожного поля сівозміни. У рекомендаціях також має бути врахована неоднорідність ґрунтових виділів, агровиробничих груп, типів земель, окремих полів сівозмін, тобто характер ґрунтових комбінацій, і рекомендації мають бути диференційованими відповідно до цієї неоднорідності.