Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 18. Структура ґрунтового покриву
18.4. Антропогенна еволюція структури ґрунтового покриву

Антропогенний вплив на педосистеми відбувається насамперед через зміну їхніх вхідних і вихідних параметрів. Такі зміни можуть бути як спрямовані, так і випадкові, непередбачені в процесі проведення різних меліоративних заходів. Вони спричиняють значну перебудову як усієї системи, так і основних блоків і субблоків. Ступінь перебудови педосистеми залежить від інтенсивності впливу на вхідні та вихідні складові, від того, наскільки перевищені порогові значення надходження (або відчуження) вологи та речовин, а також від буферності системи, її стійкості.

Зміна властивостей ґрунтів, компонентного складу СҐП відбувається через потоки вологи та речовин, інтенсивність і спрямованість яких зумовлюють формування нових елементарних ґрунтових процесів (ЕҐП) або ведуть до швидшого розвитку старих ЕҐП і загалом до їхнього перегрупування, що змінює класифікаційну неоднорідність компонентного складу ҐК. Просторова неоднорідність антропогенного впливу, що накладається на природну неоднорідність ґрунтотворних чинників, ґрунтів і СҐП, спричиняє зміну в СҐП — її компонентному складі, характері взаємозв’язків, геометрії. Подібні зміни мають бути відображені на ґрунтових картах.

Зазвичай, антропогенний вплив, який здійснюється шляхом зміни вхідних і вихідних параметрів педосистеми, зростає в разі прямого впливу на окремі характеристики ґрунту, як, наприклад, різного виду обробіток навіть без зміни вхідних та вихідних параметрів педосистеми може значно прискорити перебіг ґрунтових і геоморфологічних процесів.

Еволюція СҐП за безпосереднього антропогенного впливу на педосистеми. Під безпосереднім впливом на ґрунт розуміють такий вплив, наслідки якого не пов’язані зі зміною кількості вологи та речовин, які надійшли на вхід або відчужені на виході. Найсильнішим впливом такого роду є оранка. Здебільшого за первинного освоєння відбувається ускладнення ґрунтового покриву внаслідок зміни фізико-хімічних властивостей ґрунтів і збільшення строкатості ґрунтового покриву, зумовленої прискоренням розвитку ерозійних процесів. За вторинного окультурення вирівнюється строкатість ґрунтового покриву, переважно завдяки спрямованій дії на вхідні параметри системи (внесення добрив, меліорантів тощо) або проведенню спеціальних меліоративних заходів з гомогенізації СҐП.

Прямий вплив на ґрунти, пов’язаний з розорюванням, спричиняє прискорення ерозійних процесів і формування ерозійних структур ґрунтового покриву. В цьому випадку пряма дія на ґрунти спричиняє зміну вихідних параметрів педосистем внаслідок винесення під час ерозії ґрунтових частинок. Відбувається значне ускладнення СҐП районів з сильно розчленованим рельєфом. Прямий антропогенний вплив на ґрунти є причиною формування цілого ряду типів СҐП.

Безпосередній вплив на ґрунти та СҐП має надмірне випасання худоби, яке часто практикують у заболочених заплавах річок, різнотравних лісах, на стрімких схилах балок у степовій і лісостеповій зонах, у горах. Нерегульоване випасання часто призводить до деградації пасовищ або навіть знищення природної рослинності та формування скотобійно-купинних на болотах чи скотобійно-стежкових на схилах СҐП.

Найбільш негативним проявом антропогенної дії на ґрунти є руйнування ґрунтового покриву в процесі видобутку корисних копалин відкритим способом.

Еволюція СҐП у разі антропогенних змін вхідних параметрів педосистем. Вхідні дані педосистем — це важіль, регуляторні механізми, задіюючи які людина прагне керувати ґрунтом, надаючи йому нових властивостей і якостей. У сучасних агросистемах таким потужним важелем керування ґрунтом є зрошення — чинник, який змінює одну з найважливіших кліматичних характеристик — кількість вологи, що надходить у ґрунт.

Подібний вплив на ґрунтовий покрив і його властивості та структуру має осушення. Осушення торфовищ зумовлює зменшення їхньої потужності, збільшує ступінь мінералізації торфу, що спричиняє значну мозаїчність осушених торфовищ за потужністю торфової маси, зольністю тощо.

Вплив на ґрунти здійснюється і через надходження в педосистеми мінеральних та органічних добрив, меліорантів, гербіцидів і пестицидів.

Еволюція СҐП у разі антропогенної зміни вихідних даних педосистем. Вплив на вихідні параметри може бути найрізноманітнішим: ерозія, вирубування лісів, перевипасання, виснаження ґрунту через відчуження урожаю, осушення території і дренування при зрошенні. В будь-якому випадку з системи відчужується безповоротно певна частка речовин або вологи. Якщо ця частка перевищує порогові значення досліджуваного компонента системи на її виході, ґрунти і СҐП загалом розвиваються у дещо іншому напрямі. Розвиток може бути повільним або швидким (лавиноподібним). Водночас дія буде як пряма, так і опосередкована. Наприклад, суцільне нераціональне вирубування лісів на гірських схилах призводить до розвитку площинного змиву, що в гірських умовах спричиняє повну втрату ґрунтового шару. В іншому випадку вирубування лісів на плоских вододілах сприяє посиленню заболочення внаслідок зменшення транспірації вологи лісовою рослинністю. Усі ці зміни ґрунтів необхідно відображати на ґрунтовій карті та в пояснювальній записці до неї.