Гендер і географія в Україні - Наталія Мезенцева 2013

Розділ 3. Методологія гендерних суспільно-географічних досліджень
2. Методи гендерних досліджень

Слово «метод» походить від грецького methods — шлях до чого- небудь. Тому метод у широкому розумінні визначається як діяльність, спрямована на досягнення певної мети.

Метод науки, з одного боку, відображає уже пізнані закони досліджуваної сфери, а з другого — виступає як засіб подальшого пізнання [113, с. 115].

О. Шаблій визначає метод наукового пізнання як систему розумових і практичних операцій, які націлені на розв’язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети [166, с. 396].

За О. Топчієвим метод — це сукупність правил і прийомів дослідження явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення [158, с. 83]. Він виділяє науковий метод та метод досліджень. Під науковим методом розуміє сукупність дослідницьких дій, що застосовують для здобуття нових знань. Під методом досліджень — сукупність мисленних логічних і практичних дій, які мають на меті розв’язання певного пізнавального завдання [158, с. 83].

Суспільно-географічні дослідження гендерних співвідношень в регіонах проводяться з використанням філософських, загально- наукових та власне суспільно-географічних методів дослідження. В дослідженні враховується розвиток, взаємодія і взаємозалежність процесів.

Метод аналізу і синтезу грунтується на загальнонауковому системному підході. Розрізняють системно-структурний аналіз (статистичний аналіз структури об’єкта) та структурно-функціональний аналіз (динамічний аналіз поведінки об’єкта). Аналіз і синтез знань про гендерні співвідношення в регіонах лежить в основі розробки і прийняття управлінських рішень щодо забезпечення гендерної рівності в суспільстві.

Сутність застосування історичного методу в дослідженні гендерних співвідношень в регіонах полягає у вивченні їх змін та виявленні факторів, які їх зумовлювали в різні історичні періоди та впливають на сучасний їх стан.

Порівняльно-статистичний метод дослідження дозволяє визначити найсуттєвіші риси подібності та відмінності територій за різними показниками гендерних співвідношень.

Графічний метод застосовується передбачає побудову графіків, діаграм, логічних моделей взаємозалежності гендерних співвідношень.

Картографічний метод дослідження дає можливість виявити регіональні відміни гендерних співвідношень в різних суспільно- географічних процесах.

Основними видами наукової систематизації знань про гендерні процеси є групування та типізація. Сутність групування полягає в поділі територіальних одиниць за найістотнішими ознаками індикаторів гендерних співвідношень. Типізація передбачає констатацію найважливіших структурних або функціональних особливостей гендерних співвідношень в регіонах.

У дослідженні гендерних процесів в регіонах використовуються методи математичної статистики, зокрема методи кореляційного та кластерного аналізу.

Кореляційний аналіз передбачає визначення тісноти зв’язків досліджуваного об’єкту з агентами впливу, тобто дозволяє дослідити тісноту взаємовпливу соціально-економічних факторів та гендерних процесів в регіонах. Суть кореляційного аналізу полягає у тому, що просторовий розподіл одного показника порівнюється із просторовим розподілом іншого, унаслідок чого виявляється їх «спільна» варіація у часі. Доцільним є використання коефіцієнта парної лінійної кореляції Пірсона, з допомогою якого вимірюється ступінь лінійних зв’язків між показниками. Коефіцієнт кореляції приймає значення в межах від -1 до +1. Знак «мінус» означає обернену залежність, «+» - пряму. Якщо коефіцієнт дорівнює нулю, то лінійний зв’язок між динамічними рядами є відсутнім, а якщо одиниці — наявна функціональна залежність. Якщо тіснота зв’язку від ± 0,21 до 0,50, це свідчить про те, що залежність є слабкою, якщо від ± 0,51 до 0,70, то залежність помірна, якщо від ± 0,71 до 0,90 — залежність сильна, якщо ± 0.91 і більше — залежність дуже сильна [95, с. 76].

Кластерний аналіз є одним з методів класифікації, що передбачає поділ вихідної сукупності об’єктів на кластери (класи, групи). Складність задач кластерного аналізу полягає у тому, що реальні суспільно-географічні об’єкти є багатовимірними, тобто описуються не одним, а певною сукупністю параметрів, тому об’єднання в групи здійснюється у просторі багатьох вимірів [94, с. 34]. За допомогою цього методу можна здійснити кластеризацію регіонів за показниками гендерних співвідношень в суспільно- географічних процесах.

В гендерній географії формуються різні гендерні образи і стереотипи. Це обумовлено диференціацією сприйняття гендерних ролей чоловіків і жінок в різних регіонах. Метод семантичного диференціалу застосовується в дослідженнях, що пов’язані зі сприйняттям, аналізом соціальних установок. Даний метод описує об’єкт за допомогою якісних асоціацій, сила яких вимірюється рядом біполярних градуальних шкал, полюси яких задані за допомогою вербальних антонімів [1; 139; 180; 182]. До уваги беруться три основних універсальних семантичних фактори — «сприйняття» (evaluation), «потенціал» (potention) та «активність» (activity).