ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

44. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

44.2. Структура економічної та соціальної географії

Розгляньмо структуру економічної та соціальної географії.

Економічна географія — напрям, що досліджує територіальну організацію виробництва, просторові процеси й форми організації життєдіяльності людей. Її основною метою є пошуки способів підвищення продуктивності суспільної праці за рахунок просторових чинників, раціонального розміщення виробництва, оптимальної територіальної концентрації господарства, поєднання спеціалізації, диверсифікації та комплексного розвитку економічних районів, удосконалення територіально-економічних зв'язків, раціонального природокористування, вдосконалення територіальної організації та управління виробництвом тощо.

Соціальна географія — напрям, що досліджує закономірності територіальної організації соціальної сфери, просторові процеси й форми організації життя людей і суспільного виробництва передусім з погляду людини — умов її праці, побуту, відпочинку, розвитку особи й відтворення життя, тобто соціальна географія — це наука, що досліджує географічні відмінності в умовах, способах, рівні й характері життя населення.

Економічна й соціальна географія — це складна наукова система, що містить багато наукових дисциплін. З-поміж них вирізняються галузеві, комплексні, комплексно-галузеві й регіональні науки. Блок галузевих наук утворюють: географія населення, географія природних ресурсів та умов, географія господарства, географія інфраструктури та їхні підгалузі. До блоку комплексних наук входять: країно - і краєзнавство, комплексологія, розміщення продуктивних сил. У складі галузево-комплексного блоку розрізняють як окремі наукові дисципліни (політичну географію, географію культури, історичну, медичну, військову географію, економічну картографію), так і інформаційно-прогнозні напрями — геоінформатику, геопрогнозування. Регіональні економіко — географічні науки утворюють важливий блок наукових дисциплін економічної та соціальної географії у складі районології, міської та регіональної економіки, районного планування, регіонального аналізу й регіональної діагностики. Нова електронно-обчислювальна техніка, комп'ютеризація науки та інші сучасні методи дослідження створюють передумови для подальшої диференціації науки. Закономірності розвитку економічної та соціальної географії полягають у тому, що зі зростанням числа диференційованих напрямів посилюється її інтеграційний потенціал, а це значно розширює пізнавальні можливості науки.