Географія світового господарства - С. П. Кузик, О.І. Мамчур, І. В. Ванда 2014
Розділ 5. Організаційні засади навчальної дисципліни
5.1. Мета і завдання навчальної дисципліни
Мета навчальної дисципліни «Географія світового господарства» — формування сучасного суспільно-географічного мислення та системи спеціальних знань із проблем дослідження світового господарства як глобальної географічної системи.
Завдання курсу полягає у вивченні теоретичних основ географії світового господарства — інтегральної дисципліни, що поєднує предметний і просторовий підходи у світовій економіці й територіальну структуру та спосіб функціонування.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студентові необхідно. Знати: теорії виникнення, закони, закономірності й принципи розвитку та розміщення світового господарства, галузеву і функціональну структуру, тенденції в територіальній організації, перспективи його розвитку як глобальної географічної системи.
Студент повинен уміти: аналізувати стан розвитку та розміщення паливно-енергетичних ресурсів; галузеву і функціональну структуру господарства, тенденції в територіальній організації, використовуючи набуті знання з основ географії світового господарства для географічного аналізу сучасних світогосподарських проблем.
У процесі викладання навчальної дисципліни використовують такі методи навчання:
1) лекцію;
2) роботу в малих групах;
3) репродуктивний метод;
4) частково-пошуковий;
5) пояснювально-ілюстративний;
6) дослідницький;
7) самоперевірки і самоаналізу.
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.