Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) - М. М. Книш 2013

2. Навчально-методичний розділ
2.3. Завдання практичних, семінарських, самостійних робіт змістовного модуля 2
§14. Участь країн Східної та Південно-Східної Азії у процесах фінансової глобалізації

Мета: засвоєння студентами знань про сутність поняття «фінансова глобалізація», форми та критерії фінансової глобалізації; ознайомлення з методикою оцінки фінансової глобалізації, особливостями геопросторової організації фінансової глобалізації в країнах Східної і Південно-Східної Азії.

В результаті вивчення цієї теми студентові необхідно:

Знати:

— сутність поняття «фінансова глобалізація»;

— форми фінансової глобалізації;

— критерії фінансової глобалізації;

— особливості геопросторової організації фінансової глобалізації країн Східної та Південно-Східної Азії;

— ступінь інтегрованості країн Східної та Південно-Східної Азії у світові процеси фінансової глобалізації.

Вміти:

— аналізувати масштаби і напрями фінансової глобалізації в країнах макрорегіону;

— розраховувати індекс фінансової глобалізації;

— розробляти типологію країн за масштабами та співвідношенням експорту та імпорту прямих іноземних інвестицій (ПІІ);

— складати синтетичну карту типології країн Східної та Південно-Східної Азії за ступенем інтегрованості у світові процеси фінансової глобалізації.

Головні терміни і поняття:

— вивіз капіталу;

— індекс фінансової глобалізації;

— інституційна структура світового ринку позичкового капіталу;

— країни-донори прямих іноземних інвестицій;

— країни-реципієнти прямих іноземних інвестицій;

— критерії фінансової глобалізації;

— лібералізація фінансів;

— Лондонський клуб кредиторів;

— Міжнародний валютний фонд;

— Паризький клуб кредиторів;

— підприємницький капітал;

— позичковий капітал;

— прямі іноземні інвестиції (ПІІ);

— світовий грошовий ринок;

— світовий ринок капіталів;

— світовий ринок позичкових капіталів;

— транснаціональний банк;

— фінансова глобалізація.

Завдання практичної роботи

1. Ознайомтесь з різними методиками та індикаторами фінансової глобалізації, запропонованими науковцями та міжнародними організаціями. Зверніть увагу на місце країн Східної і Південно-Східної Азії у світових процесах фінансової глобалізації.

2. Обчисліть індекс фінансової глобалізації у країнах Східної і Південно-Східної Азії як частку надходження ПІІ до ВВП (%) за даними дод. П, табл. П.1. Згідно з результатами розрахунків погрупуйте країни макрорегіону за ступенем долучення до процесів фінансової глобалізації. Результати запишіть у таблицю за такою формою:

Індекс фінансової глобалізації країн Південно-Східної Азії

3. Використовуючи дані дод. П, табл. П.3 «Експорт та імпорт прямих іноземних інвестицій країн Східної і Південно-Східної Азії», розробіть типологію країн за величиною і співвідношенням експорту та імпорту ПІІ:

а) великі імпортери та експортери ПІІ із переважанням імпорту над експортом;

б) великі експортери та імпортери ПІІ із переважанням експорту над імпортом;

в) малі імпортери та експортери ПІІ з переважанням імпорту над експортом;

г) малі експортери ПІІ (чисті експортери).

Способом якісного фону нанесіть на контурну карту макрорегіону виокремлені типи країн.

4. Побудуйте дві кругові діаграми: 1) «Розподіл залучених ПІІ за видами економічної діяльності та напрямками розподілу у Східній і Південно- Східній Азії» (див. пояснення; дод. П, табл. П.2); 2) «Частка Східної і Південно-Східної Азії у світових надходженнях (притоках) ПІІ» (дод. П, табл. П.1). Поясніть особливості розподілу ПІІ за видами економічної діяльності та високу активність макрорегіону у процесах фінансової глобалізації.

Пояснення до виконання завдання. Структура залучених ПІІ за видами економічної діяльності: первинна економічна діяльність (сільське господарство, мисливство, лісівництво, видобуток корисних копалин та ін.) — 23 948 млн дол.; промисловість — 8 812 млн дол.; сфера послуг — 60 761 млн дол.

Література

1. Атлас світу / [авториз. пер. з англомов. вид. Collins World Atlas ; відп. ред. О. Вакуленко]. — К. : Картографія, 2005. — 336 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу : посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Академія, 2003. — С. 335-340.

3. Географія світового господарства (з основами економіки) : навч. посібник / [Я. Б. Олійник та ін. ; за ред. Я. Б. Олійника, Г. І. Смирнова]. — К. : Знання, 2011. — 640 с.

4. Глобальні зміни світу 2025. Доповідь / [пер з англ.]. — Львів : Літопис, 2010. — 188 с.

5. Довідковий атлас світу / [В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін.]. — К. : Картографія, 2010. — С. 100, 159, 161, 164—165.

6. Звіт про світові інвестиції 2011 (World Investment Report 2011) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт ЮНКТАД. — Режим доступу: http://www.unctad-docs.org/files/UNCTAD-WIR2011-Full-en.pdf.

7. Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються : навч. посібник / М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — С. 27-42.

8. Книш М. М. Оцінка ступеня фінансової глобалізації в країнах, що розвиваються / М. М. Книш // Географія і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Вип. 20. — С. 15-21.

9. Страны и народы : науч.-попул. геогр.-этногр. изд. : в 20 т. — Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Восточная Азия. — Мысль, 1979. — 301 с.

10. Суліма Є. М. Глобалістика : підручник / Є. М. Суліма, М. А. Шепєлєв. — К. : Вища школа, 2010. — 544 с.

11. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : підручник / В. М. Юрківський. — К. : Либідь, 2000. — 416 с.

12. Allen J. L. Student Atlas of World Geography / J. L. Allen. — [5^th ed.]. — Mcgraw-Hill Companies, Inc., 2008.— 296 p.

Словник термінів і понять

Вивіз капіталу — одностороннє переміщення за кордон вартості у товарній або грошовій формі з метою отримання підприємницького прибутку або відсотків. Розрізняють підприємницький і позичковий капітал.

Вивіз підприємницького капіталу — це довгострокові закордонні інвестиції, спрямовані на створення за кордоном виробництв, філій, спільних підприємств. Такі капіталовкладення називають прямими іноземними інвестиціями.

Вивіз позичкового капіталу — у вузькому розумінні — це позики у грошовій або товарній формі, які надають кредитори однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості повернення і сплати відсотків. У широкому розумінні це поняття також включає також закордонні портфельні інвестиції — вкладення капіталу в іноземні облігації, акції закордонних підприємств та інші цінні папери з метою оформлення доходу.

Індекс фінансової глобалізації — показник, який відображає участь країни у глобальних потоках капіталу; розраховують як частку залучених і вкладених ПІІ до обсягу ВВП (%).

Інституційна структура світового ринку позичкового капіталу складається з транснаціональних банків, фінансових компаній, фондових бірж та інших фінансово-кредитних установ.

Країни-донори прямих іноземних інвестицій — країни, що здійснюють інвестування в інші країни (експортери інвестиції).

Країни-реципієнти прямих іноземних інвестицій — країни, які залучають іноземні інвестиції (імпортери інвестиції).

Критерії фінансової глобалізації — це індикатори, які відображають ступінь участі країн у потоках експорту та імпорту капіталу. Найчастіше таким індикатором є ПІІ.

Лондонський клуб кредиторів — це форум для перегляду термінів погашення кредитів, наданих комерційними банками (без гарантії уряду-кредитора). Оскільки такі переговори між суверенними боржниками і комерційними кредиторами часто проходять у Лондоні, цей клуб отримав назву «Лондонського клубу». Клуб включає комерційні банки, перед якими мають заборгованість країни, що розвиваються. Перше засідання Лондонського клубу відбулося 1976 р. в контексті переоформлення заборгованості Заїру (Конго). Україна підписала угоду про реструктуризацію заборгованості з Лондонським клубом 1997 р.

Міжнародний валютний фонд — це фінансова інституція міжурядового співробітництва, яка розпочала свою діяльність у Вашингтоні в травні 1946 р. у складі 39-ти країн. Мета — регулювання валютно-розрахункових відносин між державами. Нині членами МВФ є практично усі країни світу, тому фонд розглядають як інституційну основу сучасної міжнародної валютної системи.

Паризький клуб кредиторів — неформальне об’єднання урядів країн-кредиторів: Австралії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Португалії, США, Швейцарії, Швеції, Франції, Фінляндії та Японії. Створений 1956 р. з метою реструктуризації заборгованості урядів країн, що розвиваються. За останні двадцять років близько ста країн уклали понад двісті угод про реструктурування боргів на суму, що перевищує 350 млрд дол. Значну частину позик і кредитів країни, що розвиваються, а також держав Центральної і Східної Європи отримують від країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Серед інших традиційних учасників переговорів у Паризькому клубі потрібно назвати МВФ, Світовий банк, ЮНКТАД і власне країну-боржника. Найбіднішим країнам списують до 80% зовнішнього боргу. Деякі великі країни-боржники (наприклад Бразилія), самі надають значні кредити іншим країнам, адже їхні боржники також звертаються до Паризького клубу. В Паризькому клубі реструктуруються борги урядів і гарантовані ними борги, а в Лондонському клубі — заборгованості перед комерційними банками.

Підприємницький капітал — сукупність засобів, які вкладають у виробництво з метою отримання доходу. Охоплює технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, устаткування); матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали); оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, фонди обігу); інтелектуальну власність (підприємницька ідея, «ноу- хау»). Іноземні інвестиції у формі підприємницького капіталу найчастіше виражені у формі інвестування підприємств у країнах-реципієнтах.

Позичковий (кредитний) капітал — грошовий капітал, який надають у позику та який приносить власнику дохід у вигляді відсотків від позики.

Прямі іноземні інвестиції — чистий притік інвестицій у країну в процесі довгострокової співпраці або управління підприємства нерезидентом (10% акцій і більше). Це сума власного капіталу, реінвестиції прибутку (повторного інвестування зароблених коштів), інші види довгострокового й короткострокового капіталу у платіжному балансі.

Світовий грошовий ринок — об’єднує попит і пропозицію позичкового капіталу, який функціонує як міжнародний купівельний і платіжний засіб.

Світовий ринок капіталів — частина світового фінансового ринку, що об’єднує довготермінове фінансування капітальних вкладень з метою розширеного відтворення у світовому масштабі.

Світовий ринок позичкових капіталів — це сукупність попиту і пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн. Він виконує функцію акумуляції і перерозподілу фінансових ресурсів у світовому масштабі і поділяється на два сектори — світовий грошовий ринок і світовий ринок капіталів.

Транснаціональний банк — установа, що виконує головну посередницьку роль у міжнародних переміщеннях позичкового капіталу; має потужну мережу закордонних представництв, філій, відділень. Контролює валютні та кредитні операції на світовому ринку. Фінансова глобалізація — зростаюча фінансова взаємозалежність країн світу у результаті зростання обсягів транскордонних потоків капіталів. Фінансова інфраструктура — банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, інвестиційні компанії та фонди тощо.

Фінансова лібералізація — лібералізація законів, спрямованих на створення сприятливих умов для прибутку іноземних інвестицій.

Фінансовий ринок — це ринок, де купують і продають фінансові засоби: гроші й цінні папери (акції, облігації, векселі та ін.). На цьому ринку формується позичковий відсоток, ринкова ціна на цінні папери тощо.

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Ознайомтесь зі статтею М. Книш «Оцінка ступеня фінансової глобалізації в країнах, що розвиваються» [8]. Поясніть причину розширення географії ПІІ і значну нерівномірність розподілу ПІІ за макрорегіонами і країнами. Які країни Східної і Південно-Східної Азії є активними учасниками фінансової глобалізації?

2. Ознайомтесь із Доповіддю ЮНКТАД про світові інвестиції [6]. Проаналізуйте динаміку активності різних типів країн у світових потоках ПІІ. Поясніть причину циклічності цього показника у країнах, що розвиваються. Порівняйте активність Східної і Південно-Східної Азії у процесах фінансової глобалізації та України.

3. Побудуйте таблицю «Ранжування найбільших країн-донорів та країн-реципієнтів ПІІ», використовуючи матеріали дод. П, табл. П.3. Зазначте, у яких країнах світу найбільш збалансоване співвідношення експорту (вихідних потоків) та імпорту (вхідних потоків) ПІІ.

4. Проаналізуйте дані дод. П, табл. П.2 «Напрямки розподілу прямих іноземних інвестицій в країнах Південно-Східної та Східної Азії, 2010 р». Поясніть, чому Східна і Південно-Східна Азія є привабливим макрорегіоном для іноземних інвесторів. Яка країна макрорегіону є найбільшим реципієнтом ПІІ?

Запитання для самоперевірки

1. Вкажіть форми вивозу капіталу. Яка з них домінує у Східній і Південно-Східній Азії? Назвіть головного експортера капіталу макрорегіону.

2. Які країни досліджуваного макрорегіону належать до першої десятки найбільших експортерів капіталу серед країн, що розвиваються?

3. Які країни Східної і Південно-Східної Азії, які належать до першої десятки найбільших імпортерів капіталу серед країн, що розвиваються.

4. Вкажіть, чому фінансова глобалізація засвідчує, що формування світової економіки перейшло від стадії ринку до стадії світового виробництва.

5. Вкажіть організації, які на глобальному рівні займаються стимулюванням інвестицій.

6. Вкажіть прийняті міжнародні конвенції, в яких зафіксовані правила поведінки суб’єктів, які здійснюють інвестування за кордоном.

7. Назвіть чинники, які є визначальними у конкурентній боротьбі із залученням іноземних інвестицій.

8. Вкажіть показник, який дає змогу визначити значення притоку ПІІ для національної економіки, а також порівняти з масштабами економіки.

9. Вкажіть країни Східної і Південно-Східної Азії, які є найбільшими реципієнтами ПІІ. У які галузі цих країн залучають ПІІ?

10. Які країни макрорегіону є лідерами за обсягом залучених ПІІ. Назвіть найбільших донорів ПІІ у Східній і Південно-Східній Азії?