Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) - М. М. Книш 2013

2. Навчально-методичний розділ
2.1. Завдання практичних, семінарських, самостійних робіт змістовного модуля 1
§4. Расово-етнічний склад населення латинської америки та карибських країн

Мета: засвоєння студентами знань про расово-етнічний склад населення Латинської Америки та Карибських країн.

В результаті вивчення цієї теми студентові необхідно:

Знати:

— особливості расово-етнічного складу населення;

— типологію країн за расово-етнічним складом населення;

— горизонтальні та вертикальні расові відносини;

— проблеми расизму і расової дискримінації;

— державну расову політику;

— становище корінних мешканців макрорегіону.

Вміти:

— розробляти типологію країн за домінуванням окремих расово-етнічних груп;

— складати аналітичні карти, діаграми расово-етнічного складу макрорегіону.

Головні терміни і поняття:

— автохтони;

— етнос;

— індіанці;

— корінне населення;

— креоли;

— ладино;

— метисація;

— метиси;

— міжетнічна інтеграція;

— мулати;

— негри;

— раса;

— самбо.

Завдання практичної роботи

1. Розробіть типологію країн за домінуванням окремих расово-етнічних компонентів, використовуючи дод. Е.

2. Нанесіть на контурну карту виокремлені расово-етнічні типи населення способом кольорового фону. На врізці карти за допомогою кругової діаграми покажіть частку окремих расово-етнічних типів країн Латинської Америки та Карибського басейну.

3. Покажіть на контурній карті способом картограми частку корінних мешканців у загальній кількості населення. Крапковим способом зобразіть розселення української діаспори.

Література

1. Атлас світу / [авториз. пер. з англомов. вид. Collins World Atlas ; відп. ред. О. Вакуленко]. — К. : Картографія, 2005. — 336 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу : посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Академія, 2003. — С. 422-425.

3. Блій Г. де. Географія: світи, регіони, концепти / Г. де Блій, П. Муллер ; [пер. з англ. ; передм. та розділ «Україна» О. І. Шаблія]. — К. : Либідь, 2004. — С. 308-312, 346-355.

4. Влах М. Географія населення : словник-довідник / М. Влах. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. — 241 с.

5. Гудзеляк 1.1. Географія населення : навч. посібник / І. І. Гудзеляк. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 232 с.

6. Данилова Г. Расы и расовая политика в современной Бразилии / Г. Данилова // МЗиМО. — 2009. — №1. — С. 94-103.

7. Довідковий атлас світу / [В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін.]. — К. : Картографія, 2010. — С. 74-76.

8. Дубович I. A. Країнознавчий словник-довідник / І. А. Дубович. — [5-те вид., перероб. і доп.]. — К. : Знання, 2008. — 839 с.

9. Економічна і соціальна географія країн світу : навч. посібник / [за ред. С. П. Кузика]. — Львів : Світ, 2005. — С. 588-589.

10. Заставний Ф. Д. Українська діаспора: розселення українців у зарубіжних країнах / Ф. Д. Заставний. — Львів : Світ, 1991. — 119 с. — [Народознавчі студії].

11. Етнополітична карта світу ХХІ століття / П. Жук, Н. Мазур, Р. Со- ломонюк, Р. Турчак. — Тернопіль, 2000. — 238 с.

12. Этногеографические аспекти развития глобализации и регионализации в современном мире : монография / [М. А. Джаман, П. В. Шуканов; под ред. М. А. Джамана]. — Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. — 200 с.

13. Кузик С. П. Економічна і соціальна географія Америки : навч. посібник / С. П. Кузик, М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 300 с.

14. Книш М. М. Бразилія: суспільно-географічна характеристика : навч. посібник / М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. — 148 с.

15. Народы и религии мира : энциклопедия / [под ред. В. А. Тишкова]. — М.: БРЗ, 1998. — 928 с.

16. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу / П. О. Масляк, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Лібра, 1996. — 328 с.

17. Страны и народы : науч.-попул. геогр.-этногр. изд. : в 20 т. — Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка. — М. : Мисль, 1981. — 335 с.

18. Страны и народы : науч.-попул. геогр.-этногр. изд. : в 20 т. — Америка. Общий обзор Латинской Америки. Южная Америка. — М. : Мисль, 1983. — 285 с.

19. Цапок С. Етнодемографічна картина сучасного світу (енциклопедичне дослідження) / С. Цапок. — Львів : ІРД НАН України, 2007 — 418 с.

20. Юрківський В. М. Регіональна економіка і соціальна географія. Зарубіжні країни : підручник. — К. : Либідь, 2000. — 416 с.

21. Allen J. L. Student Atlas of World Geography / J. L. Allen. — [5^th ed.]. — Megraw-Hill Companies, Inc., 2008.— 296 p.

22. Clawson D. L. Latin America & the Caribbean : Lands and Peoples / D. L. Clawson. — Dubuque, 1997. — 382 р.

23. Johnson W. W. The Andean Republics: Bolivia, Chile, Ecuador, Peru / W. W. Johnson. — New York : Time-Life Books, 1968. — 160 p.

Словник термінів і понять

Автохтони (грец. αυτοχθων — місцевий, корінний) — тубільці, аборигени (лат. aborigines, ab origins — від початку); корінне населення (див. нижче).

Етнічний склад (структура) населення — поділ населення за ознакою етнічної належності.

Етнос (грец θνος — народ) — особливе угрупування людей, що виникло впродовж тривалого історичного розвитку. Умови формування етносу — спільність території, мови, культури; усвідомлення своєї єдності, при цьому — протиставлення себе іншим аналогічним групуванням (етносам).

Індіанці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів та алеутів), яка виникла внаслідок помилкового уявлення перших європейських мореплавців (X. Колумба та ін. наприкінці XV ст.), які вважали відкриті землі Індією. Найбільші народи — кечуа, аймара, ацтеки, майя, ґуарані, араукани. Внаслідок європейської колонізації Америки багато племен повністю або частково винищені, відтіснені в інші райони. У Болівії і Гватемалі становлять більшість населення. Значною мірою метисовані. Розмовляють індіанськими мовами, значна частина — також іспанською (у Латинській Америці). Віруючі — католики, є прихильники синкретичних культів і традиційних вірувань.

Корінне населення — сукупність мешканців регіону (країни), пов’язаних з ним походженням, міцними економічними, соціальними, культурними та іншими відносинами. Термін «корінні народи» часто використовують для позначення мешканців територій, які були завойовані й колонізовані державами Європи.

Креоли (франц. creole, ісп. criollo) — нащадки перших колонізаторів у Латинській Америці, переважно іспанського походження, що утворюють в макрорегіоні ядро привілейованих класів.

Ладино (ісп. ladino — хитрий, спритний або від latino — латинський) — назва іспано-індіанських метисів у Латинській Америці. Становлять більшість населення у Гватемалі та Гондурасі.

Метисація — змішування людських рас між собою.

Метиси (франц. metis, від лат. misticius — змішаний, або misceo — змішую) — нащадки від шлюбів між представниками різних рас. В Америці термін «метис» зазвичай вживають у вужчому розумінні — для позначення людності змішаного білого та індіанського походження. Бразильські метиси від шлюбів португальців з індіанцями відомі як «мамелюко».

Міжетнічна інтеграція — процес політичного, економічного та культурно- побутового зближення етносів та формування територіально-державних, міждержавних чи міжетнічних багатокультурних і багатомовних спільнот, у яких не відбувається зміни етнічної свідомості та етнічної само- ідентифікації.

Мулати (ісп. mulatto — смаглявий, від араб. muvvallad — нащадок від батька-араба та іноплемінної матері) — людність мішаного африканського (темношкірого) і європейського походження.

Негри (ісп. negro — чорний) — представники негроїдної раси; нащадки африканців, привезених у Новий Світ упродовж XIX ст. для роботи на плантаціях. У багатьох країнах Європи й Північної Америки нині частіше вживають термін «темношкірі люди африканського походження».

Раса — велика група людей, що мають спільне походження та подібні зовнішні ознаки, які передаються спадково (колір шкіри, волосся, очей, форма носа, губ, ріст тощо), і формується під впливом природних та соціальних умов існування.

Самбо (ісп. zambo) — людність змішаного африканського (темношкірого) та індіанського походження. У деяких країнах Латинської Америки використовують інші терміни для позначення нащадків негро-індіанських шлюбів: у Бразилії — кафузу (порт. cafuzo), в Мексиці — лобо (ісп. lobo), в Гаїті — марабу (франц. marabou), в Гондурасі, Белізі, Гватемалі — гаріфуна (ісп. garifuna).

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Ознайомтесь з розділом «Населення Латинської Америки і Карибських країн» підручника Книш М. М., Кузик С. П. «Економічна і соціальна географія Америки» [13]. Які расово-етнічні типи населення автори виокремлюють у Латинській Америці та Карибських країнах?

2. Ознайомтесь із розділом 4.1. «Расово-етнічний склад населення» навчального посібника М. М. Книш «Бразилія: суспільно-географічна характеристика» [14, с. 46-47]. Поясніть причину заохочення у XIX ст. «білої» еміграції у Бразилію. Як це впливає нині на розміщення білого населення у Бразилії?

3. Опрацюйте статтю Г. Данілова «Расы и расовая политика в современной Бразилии» [6, с. 94-103].

4. Ознайомтесь із посібником Ф. Д. Заставного «Українська діаспора: розселення українців у зарубіжних країнах» [10]. Які особливості просторової організації української діаспори у країнах Латинської Америки та Карибського басейну? Назвіть країни, де проживає найбільше українців.

5. Проаналізуйте дод. Е «Расово-етнічний склад населення Латинської Америки і Карибських країн». Зазначте головні причини сучасної расово-етнічної структури населення; горизонтальні та вертикальні расові відносини.

6. Проаналізуйте становище корінних народів, проблему расизму і расової дискримінації, державну расову політику.

Запитання для самоперевірки

1. Вкажіть головні напрями процесу метисації, що відбуваються у Латинській Америці та Карибських країнах.

2. Назвіть країни та регіони, де зосереджена найбільша частка корінного населення Америки.

3. Які головні корінні народи країн Латинської Америки та Карибського басейну?

4. Де зосереджено темношкіре населення макрорегіону?

5. У яких країнах макрорегіону переважає (понад 50%) біле населення та у яких країнах його частка найбільша? Назвіть чинники такого розміщення.

6. Вкажіть країни та субмакрорегіони, де більшість населення становлять мулати.

7. У якому субмакрорегіоні Латинської Америки та Карибських країн зосереджена значна частка темношкірого населення (негроїдної раси)?

8. Поясніть внутрішні територіальні особливості розміщення расово-етнічних груп населення.

9. Які особливості расової демократизації у Латинській Америці та Карибських країнах?