Історія географії - Мирослава Влах 2018

1. Організаційно-структурний розділ
1.2. Програма навчальної дисципліни «Історія географії»
1.2.2. Змістовий модуль 2. Історія географії ХVІІІ-XХ. Тема 8. Географічні дослідження України. Теоретичні ідеї українських географів

Ключові слова: антеїзм, давньогрецький геокультурний круг, давньоримський геокультурний круг, демогеографічні дослідження, дохристиянське світобачення, економіко-географічні дослідження, етногеографічні дослідження, інституційна інфраструктура, кордологізм, літописання, методи систематизації географічного знання (художній, символьний, науковий), парадигма, країнознавчі дослідження, політико-географічні дослідження, трипільська цивілізація, фундатор української наукової географії.

Географічні уявлення осілих племен. Аналіз епіграфічної пам'ятки «Межиріцька картосхема». Межиріч-карта — рисунок на уламку бивня мамонта, знайденого на березі річки Росава, біля села Межиріч Канівського району Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту (вік — приблизно 17 тис. років). На ньому зображена місцевість із виділенням річки, рослинності, жител. Це найдавніша пам'ятка картографії на території України і найвідоміша серед картографічних зображень первісних часів, знайдених на території України.

Трипільська культура на території України (географічні аспекти).

Україна у давньогрецькому геопросторовому колі. Опис країни кіммерійців у поемах Гомера «Одіссея» та «Іліада» (ІХ - VIII ст. до Р. Х.). «Землеопис» Гекатея Мілетського (550 - 480 рр. до Р. Х.) про територію Північного Причорномор'я. Північне Причорномор'я в «Географії» Страбона.

Світобачення скіфського мислителя Анахарсія. Грецькі колонії Північного Причорномор'я. Взаємовпливи еллінської та скіфської геокультур.

Опис Скіфії Геродотом. Геродот як предтеча географічного українознавства (усталення просторового образу України; природничо-географічне, політико-географічне, демогеографічне, етногенетичне й етногеографічне виділення Скіфії з навколишнього світу).

Україна у давньоримській геокультурі. Аналіз карти, складеної за Клавдієм Птолемеєм і виданої А. Ортелієм 1590 р., із зображенням території Північного Причорномор'я.

Людність і природа України у контексті Біблії.

Заселення території українських земель і формування державних утворень. Давня Русь як могутнє державне утворення у Європі.

Географічні відомості арабів про Київську державу. Україна у візантійських хроніках Прокопія Кесарійського (друга половина VI ст.), патріарха Фотія (891), Костянтина VII Порфірородного (905-959), Лева Диякона з Калої в Малій Азії (бл. 950 - бл. 1000).

«Ходіння» київського ігумена Данила Мниха до Єрусалима (1113 - 1115) та його географічний світ.

Вплив перекладної літератури на формування давньоруських географічних уявлень («Шестиднев», «Фізіолог», «Християнська топографія» Козьми Індикоплова).

Літописи як початок української науки. «Повість минулих літ» — важлива історико-географічна пам'ятка давньоруського часу.

Соціально-економічні передумови розвитку географічних уявлень в Україні за період від занепаду Галицько-Волинського князівства (XIV ст.) до національно-культурного відродження у ХІХ ст.

Періодизація історії України ХІV-ХVIII ст.

Розвиток науки у період литовсько-польської доби та формування козаччини (друга половина XIII - XVI ст.). Виникнення братств, заснування єзуїтських академій, створення Острозької академії (1576 - 1636), Києво-Могилянської академії (1632 - 1817) розвиток друкарства.

Географічні уявлення про Україну у першій половині XVII ст. (період посилення збройної боротьби українців проти національного та релігійного гніту), у другій половині XVII ст. (період відродження української державності) та у XVIII ст. (ліквідація Гетьманщини і Запорозької Січі; перебування Правобережної України під Польщею; унія як національний чинник у Західній Україні).

Прилучення українських територій до Московської держави та колонізація краю. Топографічне знімання території українських земель для картографічного забезпечення військових і господарських потреб. Ревізії населення з метою оподаткування. Початки вивчення та освоєння багатств Донбасу, Кривбасу, українських степів.

Значення академічних експедицій XVIII ст. у Російській імперії для географічного вивчення України.

Опис природи і людності України за вітчизняними писемними джерелами XIV - XVIII ст. (літописи, паломницька література, поетичні твори, картографічні праці тощо). «Густинський літопис» (історія від часів Київської Русі до кінця XVI ст., переписаний 1670 р.), «Літопис Волині і України», чи «Київський літопис» (історія від 1240 р. до 60-х років XVI ст.). Козацькі літописи XVIII ст.: «Літопис Самовидця» (події від 1648 до 1702 рр.), «Літопис Григорія Грабянки» (події 1648-1708 рр.), «Сказання о войнє козацкой с поляками чрез Б. Хмельницького» С. Величка (чотири томи, події 1648-1700 рр.).

Країнознавча діяльність Ю. Котермака (Дрогобича). Праця Ю. Дрогобича «Indicium prenosticon Magistri Georgi Drohobich de Russia» (1483).

Поема «Роксоланія» С.-Ф. Кльоновича (1550 - 1602) і географічний опис українських земель (1584).

«Странствованіє» В. Григоровича-Барського і розвиток країнознавства (1819). Картографічні праці О.-А. Тарасевича.

Відображення географічних реалій України XIV - XVIII ст. у західноєвропейській культурі.

Європейські хроніки XV - XVI ст. про українські землі (Ж. деЛянуа, Д. Барбадо, А. Кампензе, З. Герберштайн, М. Меховський (Меховіта), М. Литвин, Е. Лясота, Б. де Віженер, С. Мінстер, М. Кромер, М. Стрийковський та ін.).

Опис України Ґ. Левассера де Боплана (1650). Ґ. Левассер де Боплан і картографування України.

Вивчення географічної номенклатури і термінології на підставі «Словника староукраїнської мови XІV - XV ст.» (у 2 т. — К., 1977; 1978) та «Словника української мови XVI - першої половини XVII ст.» (Вип. 1 - 16. — Львів, 1994 — 2013).

Генеза українського відродження XІХ ст. Українське відродження та формування напрямків наукових досліджень. Діяльність Кирило- Методіївського товариства і становлення українських геополітичних ідей. Історико-географічні та геополітичні ідеї М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського.

Інтенсивний розвиток етногеографічних досліджень (П. Чубинський, Ф. Вовк, В. Гнатюк, З. Кузеля, В. Пассек, В. Антонович, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Васильєв, О. Кольбер, В. Шухевич, М. Кордуба, О. Шафонський та ін.).

Вплив ідей українських економістів ХІХ ст. на розвиток еконо- міко-географічного напрямку (В. Рубан, Д. Журавський, Я. Маркович, М. Яснопольський, В. Навроцький, О. Русов, І. Миклашевський, С. Подолинський, М. Зібер, М. Туган-Барановський та ін.).

Культурно-освітні й наукові організації та їхня роль у розвитку науки і культури. Товариства дослідників природи (Київське, Харківське, Одеське, імені Коперника у Львові, Подільське, Кримське, Волинське) та їхня роль у становленні географії в Україні. Наукове товариство імені Шевченка — перша українська академія наук. Розвиток географії в НТШ.

Роль Південно-Західного відділу Російського географічного товариства у розвитку української географії (1873 - 1876).

Суспільна зумовленість розвитку української географії на початку ХХ ст.

Внесок академіка С. Рудницького (1877 - 1937) у розвиток української географії (див. тему 9).

Загальногеографічні погляди академіка П. Тутковського(1858 - 1930) та їхній вплив на становлення української географії. Значення праць П. Тутковського для розвитку українських загальноземлезнавчих поглядів.

Внесок професора В. Кубійовича (1900 - 1985) у розвиток української антропогеографії, демографії, картографії. Значення «Атлясу України й сумежних країв» (1937) та «Географії українських і сумежних земель» (1938) для розвитку географічного українознавства. Науково-організаційна діяльність В. Кубійовича: В. Кубійович і НТШ; В. Кубійович і «Енциклопедія Українознавства».

Соціально-економічна географія у підросійській Україні (К. Воблий, А. Синявський, В. Садовський, Й. Шимонович, М. Птуха, І. Фещенко-Чопівський та ін.).