Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008
Економічна і соціальна географія світу
Глобальні проблеми людства
СНІД
СНІД(синдром набутого імунного дефіциту) (AIDS — Acquired Immune Deficiency Syndrome) — патологічний стан, при якому внаслідок ураження імунної системи послаблюються захисні сили організму. Найбільш характерниими для ВІЛ-інфекції є захворювання, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Відомий з кінця 1970-хpp.,реєструється у всіх країнах світу. Джерело інфекції — носій вірусу. Зараження: головним чином при статевих контактах; від матері плоду під час вагітності і родів; від матері дитині і від дитини матері при годуванні груддю; при переливанні крові, ін’єкціях тощо. Перші прояви хвороби (лихоманка, гепатолієнальний синдром, запалення лімфовузлів) виникають в діапазоні від 3 діб до кількох місяців після зараження. Період повторних виявів, зумовлений безпосередньою дією ВІЛ, триває від декількох місяців до 8—10 років і завершується формуванням СНІД, який протягом 1 —5 років доводить хворого до смерті. Внаслідок різкого ослаблення захисних сил організму виникають різні ураження, які переважно викликаються умовно патогенними вірусами, бактеріями, грибками і найпростішими, а також пухлини, чим визначаються різноманітні вияви хвороби (збільшення лімфовузлів, лихоманка, виснаження, гнійно-запальні, септичні процеси, пневмонії, ураження шкіри). Лікування поки що залишається малоефективним. Заходи профілактики: правильне статеве виховання; серологічне обстеження донорів, контингентів підвищеного ризику (наркомани, хворі венеричними хворобами тощо); використання шприців, голок, систем для трансфузії разового користування; ретельна стерилізація медичних інструментів; проведення масових обстежень на ВІЛ-інфекцію.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.